28 жовтня  в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо»  до роковин штучних голодів, Голодомору.

Конференцію організовано спільно з Національним музеєм Голодомору-геноциду, Інститутом дослідження Голодомору, Музеєм спротиву Голодомору, а також Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна», Вінницьким державним педагогічним університетом  імені Михайла Коцюбинського, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка, Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини, Черкаським інститутом пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.

Щоб привернути увагу до важливої теми та до конференції, якій вона присвячена, наукова бібліотека ЧНУ ім. Б. Хмельницького розгорнула в НК № 1 тематичну книжкову виставку.

Проведенням цих заходів історики ще раз порушили тему злочинів сталінського тоталітарного режиму щодо українського народу, та підкреслили необхідність подальшого вивчення причин і наслідків цих злочинів, нагадали, що всебічне обговорення штучних голодів в Україні є необхідним.

Відкрив конференцію та привітали гостей проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор Сергій Корновенко.

Професорка Наталія Земзюліна, директорка навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії ЧНУ, на базі якого проводився захід,  розповіла:

— Людина має бути одним із найважливіших центрів у подачі історичних знань, адже ми розбудовуємо демократичне суспільство,  головною цінністю якого є права людини. Про трагедії, що були в Україні, зокрема про Голодомор, сказано вже дуже багато, але про це варто пам’ятати, тому що причини його виникнення — це якраз нехтування правами людини і тоталітарний режим.

Привітали учасників конференції кандидатка історичних наук, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк та докторка історичних наук, директорка Інституту дослідження Голодомору, доцентка Світлана Маркова.

Про заперечення геноцидного характеру Голодомору 1932–1933 років. як складову гібридної війни РФ проти України говорив завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор Віталій Масненко.

— Наше завдання як істориків, науковців, шкільних учителів полягає в тому, щоб, починаючи від учнівської молоді, утверджувати в суспільстві правдиве бачення минувшини і позбавлятися від імперських міфів, які, на жаль, і досі присутні в шкільних програмах та підручниках, — наголосив він.

Директорка інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду Світлана Маркова представила світоглядно-концептуальне видання для свідомих громадян — навчальний посібник для вчителів «Голодомор 1932–1933 років — геноцид української нації».

Директорка Державного архіву Черкаської області, доцентка Тетяна Клименко поінформувала про матеріали архіву, які засвідчують, що Голодомор 1932–1933 років — найжорстокіша акція ХХ століття проти українського селянства.

Ніна Лапчинська, старша наукова співробітниця Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, заслужена працівниця культури України розповіла про те, що втрата незалежності України стала передумовою організації комуністичним режимом масового штучного голоду 1921–1923 років в Україні.

Професор кафедри історії України ЧНУ ім. Б. Хмельницького Юрій Присяжнюк говорив про дітей як найбеззахисніших жертв голодоморів.

Професор Дмитро Білий, завідувач відділу історичних досліджень Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду зробив доповідь, присвячену діяльності ОУН із протидії Голодомору 1932–1933 років та масовому штучному голоду в 1946–1947 роках.

Завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор Анатолій Морозов згадував про те як голодомори перенесла його сім’я.

Роман Молдавський, доцент, старший науковий співробітник відділу історичних досліджень Голодомору-геноциду, філіалу «Інституту дослідження Голодомору», та Інна Шугальова, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця філіалу «Інституту дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду доповіли про дитячу смертність у сиротинцях України в роки Голодомору (1932–1933).

Кандидат історичних наук, заступник директора Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду Іван Петренко доповідав про роль комнезамів у здійсненні масового штучного голоду в Україні 1921–1923 років.

— Хочу подякувати організаторам за таку потрібну наукову конференцію, яка присвячена дуже важливій та складній темі в історії України. Сьогодні ми почули багато цікавих наукових доповідей з цієї проблематики, і в подальшому будемо працювати над новими науковими звершеннями, які б дали нам можливість по новому дивитися на складну проблематику  злочину проти української нації  — геноциду, – сказав Іван Петренко.

Враженнями від конференції поділилася студентка 1-ВБ курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій Марія Слинько:

— Трагедія Голодомору — це сторінка української історії, яку боляче згадувати, але неможливо забути. Мільйони людських життів відібрано жорстоким спланованим актом геноциду проти українського народу. Цей злочин доводить те, що жорстокість та цинічність ворожої до нас Росії не має меж.

БІЛЬШЕ ФОТО

Текст: Тетяна Терещенко, заступник директора ННІ міжнародних відносин, історії та філософії,

Аліка Жаркова, студентка 3 курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій

Фото:  Андрій Найда, студент 2 курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій