Нарешті настала справжня, але давно вже нами, археологами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, очікувана подія.

Цього польового сезону група відомих українських археологів, співробітників Інституту археології НАН України на чолі з Андрієм Скибою (начальник експедиції) та Євгеном Синицею після тривалої перерви, відновлюють дослідження всесвітньовідомого Пастирського городища (VII ст. до н. е. – IV-V ст. н. е.), яке розташоване на околиці однойменного села Смілянського району.

До київських археологів за усталеною традицією приєдналися і студенти-археологи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Розкопки в Пастирському городищі тривають вже більше ніж століття. Тут працювало багато славетних українських археологів. Останні розкопки вів тут відомий дослідник Олег Приходнюк.

До речі, вже тоді (а було це року 2000-го) на Пастирському городищі проходили практику наші студенти-історики під керівництвом ще зовсім молодого на той час викладача, а нині проректора із наукової діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професора Сергія Корновенка.

Захопливі оповіді Олега Приходнюка, детальна зйомка довколишніх ландшафтів, попередні дослідження професора Анатолія Морозова стали потужним імпульсом до появи цікавої наукової гіпотези, яку вже на той час професор та молодий викладач виклали у вельми популярній монографії «Геодетермінічні фактори формування прадавньої української держави». У ній Анатолій Морозов і Сергій Корновенко привернули увагу дослідників до існування аномально щільного, на відстані зорового зв’язку, «чотириграддя». Це група надзвичайно потужних городищ: Пастирське — Макіївське — Будо-Макіївське — Шарпівське. За потужністю своїх оборонних споруд, кожне з них не поступалося «столичному» — Мотронинському. Вали висотою до 22 м, рови шириною до 13 м і глибиною до 5-6 метрів.

З якою метою було споруджено цей унікальний, беручи увагу його щільність, оборонний комплекс? На це питання спробували відповісти у згадуваній уже монографії науковці. 

Підтвердити гіпотезу новими розкопками тривалий час не було змоги, оскільки із кончиною Олега Приходнюка, розкопки на Пастирському майже на два десятиліття були призупинені. Але ось настав і їх час. Андрій Скиба, продовжуючи справу попередників, разом зі студентами-археологами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького закладає нові розкопи на Пастирському городищі.

Є вагомі підстави, які підтверджують гіпотезу 2000 року Анатолія Морозова та Сергія Корновенка про те, що мало не тисячоліття тут містився найважливіший економічний вузол, через який вівся активний торговельний обмін (насамперед зерно) між землеробами прадавньої України й античним світом — Елладою та Римом.

Анатолій Морозов, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки