Ще вчора студенти, а сьогодні — випускники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 2021 року.

Для них роки під час навчання були часом розвитку, реалізації, формування себе як особистості, пошуків, кардинальних змін, нових знань, отримання досвіду.

До «найкращих років» жоден не залишився байдужим. То що ж змінилося під час студентства і як на це повпливало навчання у ЧНУ, розповіла в інтерв'ю випускниця ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Аліна Нєжинська. 

— Порівняй себе, випускницю ЧНУ, із собою ж, абітурієнткою, яка тільки-но дізналася, що вступила до університету. Які твої риси з часом змінилися? Які очікування виправдалися, а що виявилося ілюзією?

— Можу сказати, що університет дуже змінив мене як особистість. Я стала більш відповідальною, уважною, обізнаною у певних організаційних та навчальних питаннях. З легкістю можу налагодити свій навчальний/робочий процес, ЧНУ значно посприяв моїм комунікативним здібностям. Можу з впевненістю сказати, що мої очікування від університетських років справдилися.

— Де ти зараз працюєш? Які професійні навички, що ти отримала під час навчання, тобі знадобилися?

— Зараз тимчасово я працюю офіс-менеджером у приватній компанії.

Варто зазначити, що легкому виконанню своїх робочих обов`язків я зобов`язана обраній спеціальності.

За студентські роки я навчилась працювати з різними видами документів, що неодмінно стало у пригоді. Завдяки дисципліні «Новітні інформаційні технології» вмію правильно працювати з низкою програм та сайтів, навчилась грамотно й правдиво подавати необхідну інформацію різним колам читачів тощо.

— Опиши свій професійний шлях. Як змінилися твої вподобання? Чи продовжуєш ти рухатися в тому напрямку, який планувала на початку першого курсу?

— Зараз мій професійний шлях тільки-но починається, але за чотири роки навчання я жодного разу не пожалкувала, що вибрала цей профіль.

Я, звичайно ж, випробовую себе в різних сферах діяльності, але з гордістю можу сказати, що, якщо я працюватиму вчителем історії у школі, викладачам нашого ННІ за мене ніколи не буде соромно.

Тому, користуючись нагодою, я хотіла б щиро їм подякувати за надані нам знання.

— Твої найбільші здобутки під час студентських років.

— За ці університетські роки було чимало цікавих подій. У мене була можливість побути іноземною студенткою польського вишу в м. Ченстохова, де я познайомилась з іншою культурою, цінностями та менталітетом, опанувала польську мову, покращила свої комунікативні здібності. Брала участь у багатьох конференціях, серед них, наприклад: «Вектори наукової-творчої діяльності академіка Агатангела Кримського», «Конфлікти на пострадянському просторі: динаміка, вирішення, перспективи» тощо. Окрім цього, займалась власною науковою діяльністю, наприклад, писала статті у «Родзинку». Завдяки комфортній програмі навчання одночасно з завершенням бакалаврату отримую звання офіцеру запасу в стінах нашого рідного університету.

— На твою думку, викладач може стати справжнім другом? Які в тебе були стосунки з викладачами?

— Так, звісно, я вважаю, що за чотири роки навчання студенти та викладачі стають однією великою родиною.

Мені в цьому сенсі дуже пощастило, адже наші педагоги завжди йшли нам на зустріч у вирішенні тих чи інших питань, підтримували та допомагали протягом усього студентського шляху.

— Чи продовжиш ти спілкування з одногрупниками після завершення навчання? Студентські роки були «багаті» на справжніх друзів і (чи) кохання?

— У мене чудова група, я з легкістю знаходила з усіма спільну мову та зустріла тут справжніх друзів. Тому, звичайно, я дуже сподіваюсь, що наше спілкування по завершенню навчання не припиниться.

— Твій найяскравіший/найкумедніший спогад зі студентського життя.

— Мій найулюбленіший спогад за навчальні роки — це пари з «Музеєзнавства», які вів Віктор Гоцуляк. Ми постійно співали усією групою українські народні пісні, слухали цікаві історії з його життя. На пари завжди приходили всі студенти із задоволенням попри те, що заняття були о 8:00 щопонеділка. 

— Якби ти мала можливість повернутися в минуле, то що ти змінила б?

— Дуже цікаво було б пофантазувати на тему надможливостей. Але я точно можу сказати, що нічого б не змінювала. У житті все складається так, як воно має бути. Ми — господарі своєї долі.

Певні мої кроки, прийняті рішення та здобутий досвід зробили мене тим, ким я є.

— Твій меседж першокурсникам.

— Беріть від студентських років усе: спробуйте себе на «Студентській весні», «Міс ЧНУ» та ін., проводьте більше часу з одногрупниками, долучайтесь до різноманітних конференцій, вебінарів, стажувань та практик. Тільки тоді вам буде, що згадати з усмішкою на обличчі по завершенню.

БЛІЦОПИТУВАННЯ

— Студентські роки – найкращі роки. Погоджуєшся з цим твердженням?

— Так, звичайно. Студентські роки — це найкращі роки. Це неповторний період життя, коли ти зростаєш як особистість, обираєш свій подальший професійний шлях і сміливо робиш перші кроки йому на зустріч.

— Пора студентства – це … (три слова-асоціації)

— Безтурботність, пізнання, пригода.

— Якби у книги був сюжет твого життя (твоїх студентських років), то яку назву мала б книга?

— «Аліна в історичному всесвіті».

— П’ять слів, з якими в тебе асоціюється Черкаський національний університет?

— Наполегливість, альма матер, «Черкащанка», історія, комфорт.

— Улюблений афоризм (твоє кредо).

— «Терпіння та праця — усе перемагають».

— Твій найбільший страх.

— Найбільший страх — все життя працювати на роботі, яку не любитиму.

— Твоя найсміливіша мрія.

— Подорожувати, об`їздити весь світ.

— Що треба робити, аби бути щасливою людиною?

— Щоб бути щасливою людиною, на мою думку, необхідно займатись дійсно улюбленою справою, постійно розвиватись та вдосконалюватись. І звісно, абсолютне щастя можна відчути при умові, що всі близькі люди — здорові.

Бажаємо успіху Аліні і сподіваємося, що розмова буде корисна і для «студентів-початківців» Черкаського національного університету!

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Фото з особистого архіву Аліни Нєжинської