Цьогоріч Синод Православної Церкви України дозволив проводити різдвяні богослужіння 25 грудня, якщо громада і настоятель храму виявлять таке бажання.

Як розповів настоятель Храму Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія  отець Ігор Шемяков, за благословінням митрополита Черкаського і Чигиринського Православної Церкви України, він разом із парафіянами прийняв рішення святкувати Різдво за новоюліанським календарем. Відтак, у церкві на Університетській площі богослужіння відбудеться і 25 грудня, і традиційно для центральної України — 7 січня.

Отець Ігор  розповідає:

 — 25 грудня, за новоюліанським календарем, Різдво Христове святкує весь християнський світ, крім 5 церков у світі. Російська, сербська, грузинська, єрусалимська, українська (греко-католицька) святкують на два тижні пізніше за юліанським календарем, тобто 7 січня.

Юліанський календар був запроваджений у 46 році до н.е. за ініціативи Юлія Цезаря. У першій календарній системі існувало 12 місяців. Тривалість звичайного року була 365 днів, а подовженого — 366. Астрономічний сонячний рік тривав 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд, але на цю особливість не зважили, і округлили тривалість року до 366 діб високосного року.

Всі християни взяли за основу юліанський календар і користувалися ним до 16 сторіччя. У середині 16 сторіччя Папою Римським Григорієм XIII було  помічено відставання юліанського календаря від астрономічних явищ на 10 днів. Саме завдяки Папі в католицькій церкві вирішили ліквідувати цю різницю ось яким чином: одразу ж після четвертого жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Отож ці 10 діб, які накопичилися, були ліквідовані. Так з’явився новий календар — григоріанський, за іменем реформатора.

Щоб усунути вади як юліанського, так і григоріанського календаря, у травні 1923 року було вирішено запровадити так званий новоюліанський календар.

Але так склалося історично, що на території Російської імперії внаслідок протистояння спочатку католицької і православної церков, пізніше — церкви і атеїстів, які прийшли до влади після більшовицького перевороту, православна церква жила за юліанським календарем.

Хоча питання переходу на новоюліанський час від часу обговорювалося. Колись, ще на теренах Донеччини, ми, молоді священники, запитували патріарха Філарета щодо служби та календаря. Він тоді відповів, що всьому свій час, і це питання також вирішать. Як бачимо, його слова зараз справджуються. Перехід на новоюліанський календар став на порядку денному.

І наша церква Кирила і Мефодія вже цьогоріч відзначить Різдво Христове по новому — 25 грудня. Інші зимові дати церковного календаря відзначатимемо поки що, як і раніше. Думаю, якщо все пройде добре, проситимемо, щоб нам дозволити повністю перейти на служіння за новоюліанським календарем. Тоді змістяться всі свята церковного календаря.

Чому я вважаю, що саме так буде правильно? Бо московська церква «подарувала» нам багато «забобонів». До них потрібно з розумом підходити. Забобон відносно календаря і святкових дат історично склався не на канонах церкви, а більше на політичному протистоянні. А ми хочемо підходити до віри з серцем і з розумом, а не з забобонами. Ніхто з православних не святкує
7 січня чи 25 грудня, 19 грудня. Всі святкують Різдво Христове, Пам’ять Святого Миколая. Святкується подія, а не число календаря. І нашою живою вірою буде те, що ми святкуємо подію Різдва, а не ту чи іншу дату.

Нагадаю, що ви ніде не знайдете дати народження Ісуса Христа. Різдво Христове — це умовна дата, прийнята християнською церквою. І до речі, спочатку в один день святкували і Різдво і Хрещення. А потім їх вже розділили з пошани до двох великих свят.

У цей перехідний період у нашій церкві буде дві служби — з 24 на 25 грудня і з 6 на 7.

У цьому розрізі постає питання різдвяного посту, який прив’язаний до відзначення Різдва. Усі, хто зі мною згоден, починають поститися з 15 листопада. Відпостившись і відсвяткувавши 25 грудня Різдво Христове, ми повторно порадіємо з нашими браттями і сестрами, які святкуватимуть Різдво 7 січня.

І цей перехід буде ще одним маленьким кроком до живої віри, до живого сприйняття Бога та його сутності.

Українська церква тільки народжується, бо всі традиції, вірування, які були до захоплення її російською імперією, знищені.

Нам належить відроджувати ці традиції. Наш надійний партнер у цьому —  Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.  До свят плануємо відкрити університетську ялинку та різдвяний вертеп. Зберемося, поспіваємо колядок. Можливо, до нас встигне доїхати Вифлеємський вогонь миру. Це ще одна гарна традиція, пов’язана зі скаутським рухом. З’явилася вона Україні з 1999 року. Вогонь, що символізує мир, любов та добро, і символічно об'єднує всіх українців, поширюють пластуни — українські скаути. Щороку наші пластуни передають Вифлеємський вогонь миру громадам міст, лікарням, школам, сиротинцям, державним установам по всій Україні. Поїде він і на фронт.

Так ми зробимо ще один крок до нашої духовної незалежності. Відроджуємо традиції предків, започатковуємо власні. Тож запрошую всіх долучатися!

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студентка ННІ української філології та соціальних комунікацій Ліна Костенко