Учасницею польського поетичного проєкту «Вірші на стінах» у Кракові стала доцентка Черкаського національного університету імені  Богдана Хмельницького, поетеса, перекладачка, літературознавиця, критикиня Ганна Клименко-Синьоок. Пропонуємо вашій увазі розповідь самої авторки про цей культурно-мистецький проєкт.

Якби не повномасштабна війна, вочевидь, про цей літературний проєкт знало би вкрай обмежене коло українців. Утім, із 24 лютого увиразнилася роль мистецтва як певної форми волонтерства, як потужного наративу, що здатен доносити до світової спільноти все те, що відбувається в Україні в результаті російської агресії. Поезія має свій голос, який спроможний проникати в найпотаємніші глибини й артикулювати невимовне. Тому проєкт «Вірші на стінах» («Poems on the walls») має освітню мету й охоплює не лише Польщу, а й низку інших європейських держав (Німеччину, Францію, Італію, Іспанію та Грецію), українські поети мають шанс бути почутими на широкий загал.

Польща, яка активно підтримує Україну на різних рівнях, на знак солідарності вирішила долучити до цього проєкту й українських авторів. Одним із організаторів є Міхал Заблодський —  голова Польської спілки письменників. Докладніше про формат проєкту можна дізнатися на сайті «eMultipoetry», де кожен автор повинен зареєструватися й надалі матиме свій профіль, так звану сторінку, де й розміщуватиме власні вірші. До речі, Польща задіяна в означеному проєкті понад 20 років, а отже, твори польських поетів ширяться світом упродовж тривалого часу.

Поетичний травень на краківській стіні мав український голос.

Про можливість участі в цьому проєкті я дізналася від Юлії Бережко-Камінської, української поетки, членкині НСПУ, котрій вдалося врятуватися з Бучі під час окупації. Нині пані Юлія перебуває в Польщі, активно опікується українськими авторами, котрі так само змушені були тікати від війни, а також розвиває українсько-польські літературні діалоги. На своїй сторінці у фейсбуці Юлія Бережко-Камінська розмістила запрошення українським авторам із закликом долучитися до проєкту. Щодо розміщення текстів були деякі обмеження: це мав бути п’ятивірш із певною кількістю букв у кожному рядку. А відтак, треба було або скорочувати вірш, лишаючи «зерно», або ж вибирати найвимовніші уривки, або ж писати нові твори. Тож мій і так досить лаконічний верлібр ще більше стиснувся, ущільнився, але разом із тим отримав нове звучання.

Звісно, всі охочі добирали тексти, які резонують у кожній зболеній українській душі й оприявнюють трагедію війни. Тож щовечора стіни Кракова під ліхтарним світлом промовляли українською мовою. Попри тривожні й трагічні мотиви, це вкрай атмосферне видовище. «Родзинкою» проєкту стали переклади українських текстів польською та англійською, які здійснювалися фаховими перекладачами. Усі оригінали й переклади можна так само переглянути на сайті «eMultipoetry». Я була присутня віртуально у Кракові двічі, адже запропонувала два тексти, які були розміщені відповідно 10 і 12 травня. Синхронно вони висвічувалися на обкладинці сайту. Щиро вдячна пані Юлії, котра щовечора робила світлини текстів учасників проєкту в затишному краківському надвечір’ї і виставляла на своїй сторінці у фейсбуці. В одному з інтерв’ю («Культура найбільше ріднить народи, лаштує між ними містки…») Ю. Бережко-Камінська зауважила: «Охочих було дуже багато. Тексти авторів, які потрапили до проєкту, будуть також опубліковані в щорічній антології».

Хоча й український поетичний місяць у Кракові сплинув, але проєкт продовжує жити. Тож нещодавно, вже у червні, я отримала повідомлення, що мій вірш перекладено і французькою.

***

Обіймѝ метелика, доню! Того,

що сидить на трухлому пеньку

Не питай, якого кольору крильця

є йому бронежилетом, його богом

його розірваним начетверо серцем

Ганна Синьоок

***

Przytul motyla córko! Tego co siedzi

na zgniłym pniu. I nie pytaj,

jakiego koloru ma skrzydła.

Są jego kamizelką kuloodporną.

Bogiem. Rozerwanym na czworo sercem.

(переклад польською Міхала Заблодського)

***

Hug the butterfly, daughter!

The one sitting on the rotten trunk.

Don’t ask about the colour of its wings

They are its bulletproof vest

Its God of hearts torn in four.

(переклад англійською Caveman)

***

Ma fille, prends soin de ce papillon,

assis sur le tronc d’arbre pourri!

Ne contemple pas ses couleurs,

il a un gilet pare-balles, c’est un Dieu

avec le cœur déchiré en quatre.

(переклад французькою Barbara Munch)

Ганна Клименко-Синьоок, доцентка кафедри української літератури та компаративістики, ННІ української філології та соціальних комунікацій