Наукова школа професора Гусака А. М. сформована на початку 90-х рр. ХХ ст. Починаючи з 1991 р. А. М. Гусак і його група інтегрувались у міжнародну наукову спільноту. У 1998, 2001, 2004 і 2007 роках вони організували міжнародні конференції серії ДИФТРАНС із залученням провідних фахівців у галузі дифузії та дифузійно контрольованих фазових і структурних перетворень із Франції, Росії, Німеччини, США, Польщі, Угорщини, Ізраїлю, Нідерландів, Австралії, Австрії, Чехії, Білорусії.

Наукова школа члена-кореспондента НАПНУкраїни, професора Боєчка Ф. Ф. сформована наприкінці 80-х рр. Її представники досліджують вплив вітамінів, мікроелементів і їхніх комплексів на обмінні процеси в організмі та його імуннозахисні функції.

Наукова школа професора, академіка НАПН України Яценко Т. С. сформована наприкінці 80-х рр. ХХ ст. Налічує 37 кандидатів і 2 доктори наук. Керуючи психологічним факультетом (2000–2005 рр.), кафедрою практичної психології (дотепер), Науково-дослідницьким центром глибинної психології (м. Ялта) та Навчально-науковою лабораторією глибинної корекції при Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (м. Київ), Яценко Т. С. здійснює наукові пошуки у форматі психодинамічної теорії в напрямі розкриття закономірностей функціонування цілісної психіки.

Наукова школа професора Тарасенкової Н. А. сформована наприкінці 90-х рр. ХХ ст. Досліджує актуальні проблеми математичної освіти. Відома науковій громадськості України, країн Центральної та Східної Європи, Балтії, США.

Наукова школа доктора історичних наук, професора Перехреста О. Г. започаткована в 1995 р.

Для її представників пріоритетними є такі напрями: методологія, історіографія та джерела дослідження воєнної проблематики, історія України та міжнародні відносини періоду Другої світової війни, її економічні, соціальні та демографічні наслідки.

Наукова школа філософії гуманізму і демократії доктора філософських наук, професора, заслуженого працівника освіти України Іщенка Миколи Павловича сформована в другій половині 80-х рр. ХХ ст. на основі методології еволюціонізму, коеволюції і людиноцентризму та загальноцивілізаційної мегапарадигми, а також на принципах системності, плюралістичності, світоглядно-антропоцентричної детермінації і нелінійного, поліцентричного мислення і відома дослідженнями у сферах філософії гуманізму, філософії науки, філософії політики, соціальної філософії, культурології, ліберально-демократичних ідей, ідеалів та цінностей.