Експерт Центру аналітичних досліджень «Прагма», завідувач кафедри історії України, доктор історичних наук, професор Віталій Масненко висловив свою точку зору щодо конфлікту міської влади Черкас із центральною владою України.

«Піар чи економічна доцільність..? Як Черкаси полізли поперед батька у пекло» — під такою назвою інтернет-видання «Вичерпно» опублікувало статтю про ситуацію в Черкасах.

«Стомлені карантином», «Черкаси будуть чинити опір», «карантинний бунт», «міський голова обіцяє чинити супротив президенту» — такими заголовками рясніє мережа Інтернет уже шостий день, з моменту, коли місцевий виконком фактично в обхід рішення Кабміну пом’якшив карантин у Черкасах, — йдеться у статті. Черкаси уже не вперше стають приводом для обговорення на всіх шпальтах ЗМІ.

Суть конфлікту полягає в тому, що своїм рішенням Черкаси фактично розділили українців на тих, хто підтримує скасування карантину в країні, і тих, хто вважає такі дії передчасними і навіть злочинними.

Черкаський виконавчий комітет прийняття свого рішення виправдав зверненням підприємців, які опинилися на межі банкрутства, без засобів для існування. Очільник Черкас Анатолій Бондаренко назвав «відновленням соціальної справедливості».

Таку ініціативність не залишили без уваги центральні органи влади. Міському голові «полум’яний привіт» передав сам Президент України, хоча той перебував на момент прийняття рішення виконкомом у відпустці, а підписав його в.о. міського голови Черкас Ігор Волошин. Не забарилися кримінальні справи, повістки від поліції, мітинги від захисників Анатолія Бондаренка та, здебільшого, за всім цим дійством можна було слідкувати, підписавшись на сторінки фігурантів конфлікту. Вони активно викладали свої аргументи у «Фейсбуці», записували відеозвернення, стали учасниками популярних шоу на центральних телеканалах.

Черкаська обласна державна адміністрація направляє до суду позов, щоб оскаржити, на їх думку, незаконне рішення міськвиконкому, а її очільник Роман Боднар називає дії Анатолія Бондаренка нічим іншим, як продуманим політичним піаром напередодні виборів.

То як же зрозуміти, де економічна доцільність, а де політичний піар? Як відрізнити? Та що, власне, сталося у Черкасах? Видання вирішило промоніторити думки експертів з цього приводу, з якими можна погодитися, або ж ні. Однак, на нашу думку, вони варті уваги.

Віталій Масненко, експерт Центру аналітичних досліджень «Прагма» ЧНУ ім. Б. Хмельницького:

— На мою думку, проблема значно глибша, ніж конфліктна ситуація, яка склалася у Черкасах під час цієї своєрідної колізії, коли є Постанова Кабміну і рішення міськвиконкому, які один одному суперечать. Це проблема стосунків між органами державної влади і органами місцевого самоврядування. Останні хочуть більше повноважень і функцій (що й передбачалося реформою з децентралізації), а введення карантину значною мірою їх обмежило. Виходила доволі парадоксальна річ, коли, по суті, основний тягар карантинних заходів і боротьби з епідемією був покладений на місцеве самоврядування, але вони фактично не мали для цього відповідного ресурсу. І також варто звернути увагу, на що була зроблена ставка державних органів влади: президент Зеленський зустрівся з представниками великого бізнесу (великих фінансово-промислових груп — «олігархів») і було визначено, що вони будуть кураторами в тому чи іншому регіоні. Наприклад, куратором нашого регіону став Юрій Косюк. А як же стосунки з органами місцевого самоврядування? Тому, на мою думку, було б правильно, якби президент у першу чергу звернувся до них. Але цього не було зроблено. І вийшло так, що міські голови самі по собі залишаються, а органи влади самі по собі.

Є ще й правова колізія. Постанова Кабміну про введення карантинних обмежень є підзаконним актом і для того, щоб вона функціонувала належним чином, потрібно було під це підвести вагому законодавчу базу. Було обмежено багато прав і свобод громадян, тому й виникають питання щодо її легітимності.

У політичному плані, як на мене, є гра з обох сторін — і від центральних органів влади, які показують, що вони щось роблять, але насправді це відверто малоефективно, і від місцевих. По суті, що було зроблено у нас: Кабмін пообіцяв уже з 11 травня зробити певні послаблення, такі самі послаблення були задекларовані Черкаським міськвиконкомом, але на 10 днів раніше. Цей термін нічого б кардинально не змінив у становищі наших громадян. Останні, звичайно, дуже серйозно постраждали від обмежень, особливо ФОПи, фермери, селяни. І, як показує соціологія, якщо до цього «акту непокори» в Анатолія Бондаренка були суперечливі шанси потрапити другий раз на посаду міського голови, то в нинішній ситуації, тим паче якщо влада далі чинитиме на нього тиск, він може бути цілком упевненим, що вдруге стане міським головою Черкас. Всі ж знають, що наші громадяни люблять підтримувати тих, хто зазнає політичного тиску, кого переслідують за незалежну позицію, особливо, коли людина бореться за справедливість. Тому тут дуже складна політична гра йде. Бачите, Анатолій Бондаренко дуже швидко став політиком всеукраїнського масштабу. Очевидно, ним був зроблений дуже вдалий крок у плані формування потужного політичного іміджу. І, мені здається, що це була добре організована компанія, це не було спонтанне рішення. Дуже серйозні політтехнологи прорахували всі кроки черкаського «спротиву».

З повним текстом статті можна ознайомитися на сайті «Вичерпно»