Традиційно в роботі третьої конференції «Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи (ХVІ – ХХІ ст.)» як співорганізатори та наукові партнери взяли участь викладачі, аспіранти і студенти ННІ міжнародних відносин, історії та філософі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Захід відбувся на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. На пленарному засіданні конференції доктор історичних наук, професор кафедри історії України Юрій Присяжнюк виступив на тему «Московія (росія) епохи Просвітництва». Доповідь спонукала до роздумів і викликала дискусію. Директорка Державного архіву Черкаської області, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки (АСГІН) Тетяна Клименко проаналізувала дипломатію УНР у світлі документів Державного архіву Черкаської області (біографічні нотатки). Її доповідь була насичена аналізом архівних матеріалів і викликала неабиякий інтерес учасників конференції.

Науковці ЧНУ долучилися до роботи секцій. Професорка кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Наталія Земзюліна («Суб’єктність України в сучасному євроатлантичному просторі») та магістранти Павло Пшеничний, Дмитро Кретов («Науково-освітній простір Європи як інструмент публічної дипломатії в період російсько-української війни»), Леонід Білозерський («Чорноморський союз 1921 року: сучасна ретроспектива») говорили про важливі питання міжнародних відносин, як сьогодення, так і минулого.

Доцентка кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Олена Сухушина представила доповідь на актуальну тему — як зберегти національну ідентичність і разом з цим стати членом великої європейської родини? («Євроінтеграційні прагнення Північної Македонії і позиція Болгарії»). Студент III курсу інституту Василь Лук’яниця проаналізував асиміляційну політику російської імперії в релігійній сфері на прикладі поступової ліквідації ордену василіан («Трансформація Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ) унаслідок поділів Речі Посполитої»).

— Зміни в становищі Чину Святого Василія Великого після ліквідації Речі Посполитої яскраво ілюструють геополітичну, релігійну й культурну ситуацію на українських землях у кінці XVIII – першій половині ХІХ ст. Разом із тим, саме оновлення василіанського чину, що продовжував існувати в підавстрійській Галичині стало передумовою очолювання Греко-католицькою церквою українського національного відродження в цьому регіоні, — розповів Василь Лук’яниця.

Конференція «Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи (ХVІ – ХХІ ст.)» об’єднала науковців з усієї України, а також представників Молдови та Польщі.

Різнопланові, змістовні доповіді торкалася актуальних питань і досліджень минулого та проблем сьогодення. Було висвітлено низку концептуальних і конкретних тем, визначено перспективні вектори розвитку української історичної науки у сфері вивчення суспільно-політичних процесів у Східній Європі модерного часу, наголошено на важливості співпраці й координації зусиль вітчизняних та зарубіжних дослідників. Учасники висловили впевненість, що плідну роботу в цьому напрямі буде підсумовано на міжнародній конференції наступного року.

Олена Сухушина, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки