25 лютого світова духовна спільнота відзначає 150-і роковини великої Українки — Лариси (Лесі) Петрівни Косач-Квітки, ім’я якої золотими літерами написане на скрижалях літературної історії нашої планети.
Поетеса. Письменниця. Драматургиня. Фольклористка. Перекладачка. Громадська діячка. Ерудитка без жодного диплома, котра одначе своїми знаннями могла «дати фору» кільком професорам. Неперевершена майстриня його шляхетності Слова. Це далеко не всі іпостасі нашої національної гордості із таким посутньо відповідним псевдонімом — Українка.
Напередодні ювілейної дати Всеукраїнське товариство «Знання» та Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького провели засідання круглого столу під промовистою назвою (за Лесиним афористичним висловом) «Слово, чому ти не твердая криця». Місцем проведення цього заходу було визначено столичний Київ (центральний офіс товариства «Знання»). Одначе, якщо київські учасники змогли взяти участь у офлайн-режимі, то решта, зокрема й черкащани, змушені вдовольнитися дистанційною формою спілкування, котра в умовах карантину стала превалюючою.
Цей форум на пошанування великої мисткині слова не видався велелюдним: учасниками стали зо два десятки людей, одначе не числом вимірюється вагомість заходу, а його змістовим наповненням та компетентністю задіяних персоналій. А це були кандидати й доктори наук, доценти й професори, академіки, поети, члени національних творчих спілок, лауреати престижних премій. Модератором круглого столу став голова правління товариства «Знання», доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Василь Миколайович Кушерець.
Учасники наукового форуму обговорили широке коло питань, пов’язане з життям і творчістю Лесі Українки. Зокрема, перший проректор ЧНУ, професор Василь Мойсієнко, нагадавши про символічний збіг у часі Лесиного ювілею зі 100-річчям провідного вишу Тарасового краю, розкрив проблему еволюції національної ідеї у світобаченні поетеси. Професорка кафедри української літератури та компаративістики Людмила Ромащенко та доцентка Інна Зіновіїна Тарасинська подали розлоге полотно співпраці Черкаського національного з музеями Лесі Українки. Автор цього матеріалу поділився результатами своїх напрацювань щодо епістолярних комунікацій майстрині слова з Михайлом Павликом. Долучилися до цього ювілейного заходу й педагоги Черкащини — членкині літературного клубу при науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Зокрема, директорка Городищенського економічного ліцею Жанна Здоренко усебічно схарактеризувала педагогічні погляди поетеси, заступниця директора Келебердинської ЗОШ Любов Розе розкрила проблему виховного ідеалу в її творчості, вчителька Цвітковської ЗОШ Надія Лупашко проаналізувала історичні погляди Лесі, а вчителька спеціалізованої школи №3 м. Черкаси Анна Лященко відстежила зв’язки ювілярки з Черкащиною.
Надзвичайно змістовними та емоційними були й виступи представників столичної духовної еліти. Зокрема, своїми напрацюваннями з Лесиної тематики поділилися професор Василь Неволов, письменник і журналіст, лауреат премії «Благовіст» Сергій Мартинюк, поети: заслужений журналіст України, лауреат премії ім. І. Котляревського Василь Василашко, лауреат премії ім. Л. Українки, заслужений працівник культури Анатолій Качан, літературознавець, есеїстка Алла Диба та інші.
До зазначеного додамо, що цей круглий стіл — уже 9-й присвячений Лесі Українці науковий форум за співорганізації нашої alma mater. І поряд із цим перший із цієї тематики, проведений дистанційно. Хочеться висловити впевненість, що співпраця університету й товариства «Знання» з проведення наукових заходів на пошанування літературних достойників матиме гідне продовження.
Григорій Голиш, директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича