Продовженням культурно-наукових заходів під час проходження археологічної практики студентами-першокурсниками ННІ міжнародних відносин, історії та філософії та її органічним доповненням став похід практикантів у знаменитий Музей трипільської культури в селі Легедзиному Звенигородського району.

Екскурсоводом та лектором для них став кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України Дмитро Черновол.

Науковець розпочав екскурсію, що пройшла у вигляді пізнавальної й наочної двогодинної лекції, зі згадки про Уманську школу археології першої третини ХХ ст. Саме один з її представників, Б. Безвенглінський, у 1927 році відкрив перше трипільське поселення-гігант — Майданецьке. З розповіді, доповненої музейними стендами, студенти дізналися про метод геомагнітної зйомки, за допомогою якого, зокрема, було виявлено гігантське поселення людності IV тис. до н.е. поблизу сіл Тальянки та Легедзине.

Крім того, було наголошено на періодизації й поширенні трипільської культури та дискусійності її генезису. Лектор зауважив, що на території Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура», очолюваного директором Музею Владиславом Чабанюком, розташовано 11 поселень-гігантів, у той час як всього в Україні їх 15, різного розміру та ступеня дослідженості. Цікавим було питання про виникнення цих поселень, котре нині найчастіше пов'язують із потеплінням клімату та переселенням груп трипільців із заходу, що почалося близько 4200 р. до н. е.

Захопливим стало ознайомлення з господарством і побутом носіїв трипільської культури завдяки спогляданню унікальних експонатів, левову частку яких виявили на території Заповідника, передусім на поселенні «Тальянки». Зокрема, студенти дізналися, що в енеоліті України панівними матеріалами залишалися камінь і два різновиди кременю; розглянули кам'яні зернотерки, трипільський скарб крем'яних пластин та велику колекцію наконечників для полювання та війни.

Крім того, практиканти познайомилися з кістяними (гарпуни, голки, проколки, стеки і т.д.) та мідними (гачок і відтискач) знаряддями. Несподіваним було зауваження лектора про єдину майстерню з виробництва міді часів Трипілля, виявлену в м. Кам'янці-Подільському, представлену в Музеї тиглями — посудинами для випалювання металів.

Д. Черновол розповів і про реконструкцію вбрання трипільців, вказавши на відбитки тканини на кераміці. Не залишилися поза увагою і глиняні грузила та прясла. Науковець наголосив на невизначеності питання про мотичне землеробство носіїв трипільської культури, підтримавши теорію про примітивну орну систему обробки ґрунту.

Надзвичайно зацікавила студентів експозиція із гральними фішками та дошками трипільського часу, які репрезентували невідому стародавню гру, що походила зі Сходу. Жвавий інтерес викликала глиняна пластика: фрагменти та кілька цілих зразків антропо- та зооморфних фігурок. Лектор зазначив, що переважна більшість — це фігурки жінок, способи зображення й кількість яких змінювалися з часом. Він зауважив, що нині багато дослідників вважають, що трипільська пластика призначалася передусім для імітації жертвоприношення.

Унікальним експонатом, віднайденим самим Д. Черноволом на трипільському поселенні в Чернівецькій області, є горщик зі збереженим насінням рослини горобійника віком близько 6300 років — найдавніша знахідка насіння в Європі. Науковець обґрунтував твердження про те, що цей горщик був ритуальною жертвою під час будівництва житла.

Вразила експозиція й реконструкція інтер'єру трипільського житла, тим більше цікава для практикантів, що вони на розкопі займаються розчисткою двох таких жител. Разом з тим, лектор зазначив, що точне відтворення інтер'єру все одно було б неможливе, якби не моделі-обереги жител, кілька зразків яких також представлені в Музеї. Не менш приголомшили фрагменти глиняної обмазки з відбитками рук і ніг віком 6000 років! До того ж Д. Черновол розповів про унікальну знахідку обваленої стіни, що дозволила реконструювати технологію будівництва жител трипільців.

Наостанок студенти ознайомилися із залом з трипільською керамікою різних періодів. Лектор наголосив на разючих відмінностях орнаменту часів Раннього трипілля, який спершу був заглибленим, а під впливом, імовірно, культури Петрешт став мальованим. Ба більше, ці відмінності, на думку Д.Черновола та багатьох інших дослідників, взагалі дозволяють розглядати Раннє трипілля як окрему культуру. Крім того, практиканти на конкретних прикладах розглянули різні види кераміки: тарну, кухонну, столову й ритуальну, і пересвідчилися, що кожен виріб має унікальний складний орнамент. Особливу увагу було звернено на т. зв. «біноклеподібні» посудини, характерні для трипільської культури. Лектор висловив прийняте на сьогодні твердження, що вони використовувалися як ритуальні барабани, зокрема для виклику дощу.

Після лекції й огляду всіх експозиційних залів розгорнулася не менш цікава дискусія про перехід людства до землеробства в контексті Трипілля, соціальні норми та склад суспільства в часи енеоліту. Тож, унаслідок цього плідного відпочинку практиканти не тільки цікаво й корисно провели час і дізналися чимало нового про трипільську культуру та Тальянківське поселення, а й отримали неоціненні знання з археології та її методів, історії первісного суспільства, історії Стародавнього світу й етнології. Збагачені цим неймовірним досвідом, студенти з новим запалом і розумінням продовжують археологічну практику.

Василь Лук'яниця, студент ННІ міжнародних відносин, історії та філософії