Професор кафедри української літератури та компаративістики ННІ української філології та соціальних комунікацій Василь Пахаренко представив публіці книгу «Садок вишневий коло хати».

Захід відбувся в межах Черкаського книжкового фестивалю в Музеї Кобзаря 1 жовтня.

Видання є продовженням серії «Тарас Шевченко: текст і контекст», автором і упорядником якої є Василь Іванович.

Про це повідомляє кореспондент пресслужби ННІ УФСК.

— Ця невеличка поезія має 15 рядків, текст практично без тропів, хіба пару епітетів. Але це річ, яка залишиться у віках і житиме доти, поки живе Україна, бо вона розкриває душу України. Років з 10 тому виникла ідея видавати серію книг «Тарас Шевченко: текст і контекст». Ми прагнули відібрати найцікавіші твори Кобзаря, а до них — різні інтерпретації: соцреалістичні, формалістичні, психологічні, філологічні, філософські, навіть методичні, — ділиться автор.

Про особливості книги розповіла видавчиня Ольга Вовчок:

— Робота ніби-то типова, а втім, виділяється ілюстрація, яка передає зміст книги: ми обрали зображення української ночі з оксамитовим небом. Варіантів було безліч, оскільки твір і дитячий і треба осягнути всю глибину, відчути. Тло — кольорове, бо сучасні люди потребують не тільки дотику, але й побачити колір.

Відгукнулася про прочитану книгу письменниця Ольга Месевря. За її словами, у часи кріпацтва сенс життя визначали родинні стосунки, зв'язок із природою. Попри втому і матерів, і дівчат, саме радість спілкування тримала усіх на світі.

Захід передбачав художню частину, під час якої студенти декламували вірші із творчого доробку. Серед них: Любов Бенедишин «У липні», Антоніна Царук «1861», Ліна Костенко «Виходжу в сад, він чорний і худий...», Степан Бен «Дзвенять хрущі, цвітуть черешні...», Назар Гончар «А правда...?». Додало емоцій глядачам акапельне виконання пісень.

Приділив увагу деталям книги доцент кафедри українського мовознавства та прикладної лінгвістики Ігор Погрібний:

— Василь Іванович — людина талановита. Для нього деталь — це не дрібниця, а щось дуже важливе. І до репертуару не випадково потрапила пісня «Горе долом ходжу». Безумовно, образ вишневого саду для українця нашого Середнього Подніпров'я — те ж саме, що Карпати для лемка чи гуцула.

Своїми враженнями від події поділилася студентка 1 курсу спеціальності «Середня освіта. Англо-німецька філологія» Амєлія Хренова:

— Коли йшла сюди, не покладала великих надій на захід, але я у захваті. З'явилося бажання прочитати цю книжку, по-іншому подивилася на Шевченка, той «Садок вишневий коло хати». Справді важливо проводити такі вечори, бо ми, українці, маємо пам'ятати свою історію.

Отож дбаймо про українське слово, плекаймо його, несімо у маси, завдяки змістовним творам!

Автор: студентка 3-ВБ курсу Юлія Капуш

Фото: студент 2-ВБ курсу Андрій Найда