Незабаром тренер воротарів команд МСК «Дніпро» U-19  та жіночої футзальної команди МСК «Дніпро», викладач кафедри спортивних ігор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького  Богдан Кулинич вже в якості гравця у складі збірної команди України візьме участь у Чемпіонаті світу з футболу серед гравців з порушенням опорно-рухового апарату, який пройде в Іспанії.

Про це він розповів  в інтерв’ю «Черкаському спорту», а також  про підготовку до чемпіонату світу, війну та відповів на низку інших запитань.

Бесіду почали з підведення підсумків минулого року та початку цього року (до 24 лютого 2022 року). Той довоєнний період для Богдана був насичений на різноманітні події і успішним.

— Наскільки важливим кроком у твоєму житті стало написання та захист дисертації і, відповідно, отримання вченого ступеня?

— По-перше, варто сказати, що викладацька діяльність мені дійсно дуже цікава. По-друге, ніколи не погоджувався з думкою, що спортсмени не освічені люди, які просто виконують фізичні навантаження і завжди стараюся цей міф розвіювати на власному прикладі. Тема дисертаційного дослідження спортивна, хоч сам напрямок роботи історичний — «Висвітлення в пресі України становлення і розвитку паралімпійського спорту (кінець 80-х рр. ХХст. — початок ХХІст.)» Тема і напрямок для мене не нові, тому великих труднощів у написанні та захисті роботи не виникало. За поради та допомогу хочу висловити подяку своїм науковим керівникам Валентину Лазуренку та Віктору Коцуру. В планах ще багато роботи у моїй науковій та викладацькій діяльності, тому це тільки початок.

— До твого насиченого життя додалася ще й тренерська робота в МСК «Дніпро», які там твої обов’язки? 

— З радістю відгукнувся на пропозицію попрацювати з воротарями команд МСК «Дніпро» U-19  та жіночою футзальною командою МСК «Дніпро». Позиція голкіпера має свою специфіку і знаєте, як кажуть «воротаря може зрозуміти тільки воротар». Так і в тренувальному процесі неможливо тренувати воротарів, якщо ти сам не був у цій шкірі. Обов‘язки мої дуже прості – ділитися своїми навичками та допомагати нашим молодим кіперам ставати кращими, ніж вони були вчора.

— Можливо у планах є відкрити школу голкіперів.

— Думки такі були, але це ще дуже рано обговорювати. Як кажуть хочеш насмішити Бога, розкажи Йому про свої плани.

—  Поділися своїми думками, щодо війни.

— Війна… Це найстрашніше, що відбувається у моєму житті. Вона триває вже 8 довгих років. Я до останнього мав надію, що не відбудеться повноцінного вторгнення в Україну.

24 лютого я прокинувся, як завжди заварив кави і почав читати ранкові новини та почав телефонувати друзям в Київ запитуючи чи це правда. Потім почав дізнаватися, що потрібно робити. На третій день я поїхав записуватися до ТрО. Чисельність чоловіків різного віку, які стояли в черзі мене заспокоїла і дала тверду віру в те, що перемога за нами! Простоявши в черзі кілька годин , мені сказали, що беруть тільки військовозобов‘язаних і більше користі від мене буде в тилу. Чим я і почав займатися. Було все і пісок грузили в мішки, щоб закрити вікна, які виходять з підвалу спорткомплексу ЧДТУ, в який сходяться люди з навколишніх будинків під час повітряних тривог, і речі з продуктами завантажували для людей, які вимушено покинути свої домівки. Також я за потреби долучаюся до своїх давніх друзів, з якими ще під час першої хвилі Ковід-19 розвозили гарячі обіди для малозабезпечених жителів міста. Це БФ «Допоможи ближньому» зараз вони допомагають, як переселенцям так і нашим воїнам ЗСУ та ТрО.

Я впевнений, що Україна переможе! Єдине, чого я не розумію і досі — це чому один маленький хворий чорт, який вважає себе «великим спасителем», а насправді є боягузливим шизофреником думає, що може вирішувати за нас українців і за нашу державу. Та мабуть путін погано читав історію України, навідміну від історії Гітлера, якого він наслідує і чиїми слідами він йде і не знає, що українці ніколи не віддадуть своє і стоятимуть на захисті своєї Батьківщини до Перемоги.

А тому ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Джерело: «Черкаський спорт»