21 травня науковці України відзначатимуть свій професійний день, а для українського народу це буде 87 день війни.

Сьогодні російські варвари  руйнують  людські життя, будинки, вулиці, парки, стадіони, історичні пам’ятки. Гинуть діти, гинуть вчителі, гинуть науковці, руйнуються університети й наукові  лабораторії...

Ми запланували традиційний тиждень науки в університеті, дещо змінили формат заходів і запропонували нашим провідним науковцям звернутися до своїх колег у ці важкі для нас і для країни дні.

Бо війна — це не тільки гуркіт гармат. У 21 столітті це великою  мірою   протистояння інтелектів. Наука, як і армія, дипломатія, інформація – є однією з тих сил, що наближають нас до перемоги.  

Ділимося їхніми думками.

Станіслав Олександрович Коваленко, доктор білогічних наук,  професор кафедри анатомії, фізіології та фізичної реабілітації

Шановні колеги!

Шановні студенти!

У час великих випробувань для України у всіх нас основне побажання і науковців, і всіх громадян нашої держави — це перемога над агресором та подальше відновлення і демократичний розвиток.

Найкраще, як для мене, суть науки охарактеризував академік В. В. Фролькис. Виступ на з’їзді фізіологів України він розпочав молитвою — «Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити. І дай мені мудрість відрізнити одне від одного».

Тому й мої побажання до науковців — стійко приймати труднощі, мужності для їх подолання, мудрості та об’єктивності в здобутті знань.