З нагоди 185-річчя з дня народження класика української літератури Івана Нечуя-Левицького 23 листопада в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся круглий стіл на тему: «Слово Івана Нечуя-Левицького і сучасна війна».

Захід організувала кафедра української літератури та компаративістики ННІ української філології та соціальних комунікацій.

Відкрив урочисте засідання за участю студентів та викладачів університету проректор з наукової та інноваційної діяльності Олександр Спрягайло, який наголосив на важливості вивчення творчої спадщини українського класика та побажав учасникам плідної й перспективної роботи у справі просування українства та українських ідей.

— Людині, яка ніколи не була в Україні, але хоче дізнатися про нашу країну через книги, я без вагань порадив би читати твори Івана Нечуя-Левицького. Адже такі описи мальовничої української природи писалися тільки щирим, люблячим серцем патріота. Протягом усього життя письменник сповідував українську ідею і неприйняття отої російської мови, літератури, культури. І це особливо важливо саме сьогодні, коли ми вкотре за багато століть знову вимушені боронити свої землі від обіймів московитів, — звернувся до присутніх Олександр Васильович.

Роботу круглого столу розпочали з цитування творів автора. Уривки з найвідоміших зачитали студентки-філологині. З кожним почутим твором глядачі тамували подих.

Далі урочистості продовжили виступи науковців, які презентували сучасне прочитання творчості письменника-класика крізь призму актуальних проблем.

— Ціле покоління українців не знало про глибокий і багатий світогляд Івана Нечуя Левицького, явлений не тільки в хрестоматійних і позахрестоматійних, у тому числі замовчуваних творах, нарисах історичної тематики, на які влада поглядала вельми підозріло. є свідомим борцем за національне визволення України. Він був борцем проти великоросійського, московсько-імперського режиму, — наголосив у своїй доповіді про антиімперський дискурс письменника завідувач кафедри української літератури та компаративістики, професор Володимир Поліщук.

Аналіз історичних нарисів Івана Семеновича про князів та гетьманів України презентував завідувач кафедри історії України, професор Віталій Масненко. Особливу увагу було приділено темі російсько-української війни, яка тісно пов’язана з ідентичністю українців та боротьбою за свободу нашого народу. Виступ доктора філологічних наук, професора Василя Пахаренка про есеї сучасного літературного прямування і наше сьогочасся спонукала присутніх переосмислити такі поняття як «нація», «політична єдність» та «демократизм». Докторка філологічних наук, професорка Людмила Скорина окреслила антиросійські наративи в прозі Івана Нечуя-Левицького.

Завершили наукову дискусію кандидатка філологічних наук, доцентка Інна Кошова, яка розкрила осуд національного відступництва в комедіях класика. Та Ігор Погрібний, доцент, кандидата філологічних наук, який представив правописні міркування письменника, що мають пряме відношення до сучасного українського правопису.

— Сучасне переосмислення української класики набуває обертів, особливо в умовах війни, щоб нарешті поставити національно-патріотичний акцент у всіх царинах життя. Таким є і новітнє розуміння творчості нашого земляка Івана Нечуя-Левицького, що є своєрідним культурним катарсисом, – поділилася враженнями учасниця круглого столу, доцентка кафедри української літератури та компаративістики Оксана Вертипорох.

Автор: Влада Сич, студентка 1-ВБ курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій. 
Фото: Анна Харченко