Викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького організували й провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Мова і війна».

Захід відбувся в межах тижня науки, який проходив в університеті, в змішаному форматі.
Метою проведення конференції було прагнення засвідчити важливість і сакральність мови, презентувати й апробувати наукові дослідження, представити нові напрями мовознавства, глибше пізнати досягнення різних наукових шкіл України.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся голова організаційного комітету ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Черевко:
— Повномасштабне російське вторгнення безпосередньо зачепило важливий маркер національної державності та національної ідентичності – українську мову. Сподіваюся, що наукова конференція окреслить нові вектори діяльності, продемонструє позитивний досвід наших колег для успішного провадження державної мовної політики. Упевнений, що наступна конференція матиме назву «Українська мова – мова перемоги».
Одним із почесних гостей заходу став міський голова міста Черкаси Анатолій Бондаренко, який під час вітального слова зазначив, що в ті часи, коли Україна переживає повномасштабну агресію російської федерації, потрібно думати про популяризацію української мови, бо вона – чинник формування української нації.
Заступник голови Черкаської обласної військової адміністрації Олександр Шамрай наголосив на важливості української мови в умовах війни та актуальності проведення подібних заходів:
— Мова є потужною зброєю, яка дає змогу боротися за мету, національний простір, нашу ідентичність, незалежність та існування загалом.
Начальник управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації Валерій Данилевський долучився до вітального слова й зазначив, що конференція є однією з визначальних віх для розвитку української мови не тільки на Черкащині, а й у всій державі.
— Важливим для нашої мови є очищення життєвого простору, адже мова, культура та мистецтво, які виховали країну вбивць, ґвалтівників і злодіїв, мають зникнути, — наголосив він.
До участі в заході долучилося 133 особи. Були представлені різні міста: Київ, Черкаси, Умань, Полтава, Вінниця, Рівне, Луцьк, Львів, Мукачево, Берегове, Хмельницький, Кропивницький, Херсон, Запоріжжя, Дніпро, Житомир, Харків.
З доповіддю на важливу та співзвучну з назвою конференції темою «Мова і війна» виступив доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко. У своїй промові він акцентував на антиукраїнських наративах рф, глибинному неприйнятті українців як нації, окреслив специфіку історії української мови, її місце в державотворенні, актуальність та проблему вивчення в навчальних закладах, приховану русифікацію в медіапросторі.
— Коли ми говоримо про війну й мову в контексті та часі, ми маємо усвідомлювати значно ширшу парадигму буття української мови. І ми маємо розуміти, що для України та народу мова значить набагато більше, ніж для інших націй, тому що за українську мову йшла і йде боротьба, — зазначив професор.
— На пленарному засіданні виступив уповноважений із захисту державної мови кандидат філологічних наук, доцент Тарас Кремінь, який наголосив на важливості функціювання на деокупованих територіях України державної мови як невіддільного атрибута конституційного ладу. Мовний омбудсмен зазначив, що цементування двомовності, визнання російської як панівної мови спілкування в багатьох сферах суспільства призвело до того, що мова перестала бути засобом комунікаційним, а стала засобом реальної зброї проти громадян України і що на дев’ятому році війни українська мова справді потребує захисту. У доповіді також було порушено питання масштабів лінгвоциду на окупованих територіях. «Досвід, здобутий після 24 лютого, засвідчує потребу вдосконалювати рівень володіння української мови. Не повинно бути компромісів щодо статусу державної мови на деокупованих територіях, бо це сила мови і влади, а мова влади – українська», – додав він.
На пленарному засіданні виголошено доповіді на такі теми:
– «Лінгвокультурні аспекти номінації захисників і ворогів України на тлі російського вторгнення 2022 року» (Мирослава Баган, доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри української філології Київського національного лінгвістичного університету).
– «Мовна ситуація в місті Києві: соціолінгвістичний вимір (Михайло Вінтонів, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Київського університету імені Бориса Грінченка).
– «Концепт “війна” у сучасній українській поезії (Тетяна Єщенко, доктор філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри українознавства Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького).
– «Вплив війни на мовну діяльність української спільноти та систему української мови» (Лариса Кислюк, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови Національної академії наук України).
– «Ї: літера-ідеологема в часи війни» (Наталя Кобченко, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія»).
– «Російсько-українська війна: «супротив» українських креативних топонімів та їхніх похідних» (Тетяна Космеда, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса);
– «Концепт «ненависть» у мовній картині світу українців часів великої війни 2022–2023 років» (Раїса Христіанінова, доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри української мови Запорізького національного університету).
У межах конференції працювало 6 секцій («Дискурсивні практики воєнного періоду», «Лінгвоконцептологія і лінгвопрагматика воєнного періоду», «Лінгвостилістичні маркери воєнного періоду», «Фукційно-семантичний потенціал мовних одиниць воєнного періоду», «Новітні тенденції в номінації реалій воєнного періоду», «Лінгводидактичні засади висвітлення теми війни») та дві дискусійні платформи: «Мовно-літературна освіта: виклики воєнного часу» і «Мова перемоги та мова війни: як медіа транслюють нові сенси».

Автор: студентка Ольга Ярмолич, студентка 1-Ж курсу ННІ УФСК