У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 9 грудня відбулася презентація книжки «Багатомовність воєнних мігрантів з України в Польщі» доктора гуманітарних наук у галузі мовознавства, ад’юнкта відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук Павла Левчука.

Організатор заходу —  кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики.

Відкриваючи зустріч, завідувачка кафедри професорка Людмила Шитик наголосила на актуальності проблеми вимушених мігрантів сьогодні, коли Україна переживає одну з найжахливіших трагедій в історії новітнього часу – в умовах повномасштабної агресії з боку росії відстоює державну цілісність та незалежність:

– За різними даними, з початку повномасштабного російського вторгнення за кордоном перебуває від п’яти до восьми мільйонів біженців з України. Багато наших співвітчизників повернулися додому, попри те що війна триває. За даними ООН, на кінець вересня 2024 року тимчасовий захист у європейських країнах мали понад 6 млн українців. Ще майже 600 тисяч отримали захист поза Європою. Найбільше громадян України прийняли Польща та Німеччина. У Німеччині тимчасовий захист мають 1,2 млн українців, у Польщі – 970 тисяч станом на зараз, хоч за весь час війни в цій країні його отримали понад 1,8 млн українців.

Як вимушені мігранти адаптуються до нових умов життя, як війна змусила багатьох українців переосмислити та переоцінити свій мовний репертуар, із якими мовними викликами стикаються українські воєнні мігранти в Польщі після російського вторгнення у 2022 році, які справжні емоції стоять за їхнім мовним вибором, який мовний портрет українця за кордоном, зокрема в Польщі, як наші співвітчизники змінюють мовний ландшафт тих міст, куди вони переїхали? – на ці й інші запитання відповідав гість – доктор гуманітарних наук у галузі мовознавства, ад’юнкт відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук Павел Левчук, автор книжки «Багатомовність воєнних мігрантів з України в Польщі» – видання, яке, за словами соціолінгвістки Ольги Шевчук-Клюжевої, слугує прекрасним нагадуванням «про те, що мова є значно більшим і глобальнішим питанням, ніж просто засіб спілкування. <…> ця книжка про стійку силу мови, що може й обʼєднувати, і розділяти в часи криз і потрясінь».

Павел Левчук ознайомив зі структурою книжки, яка має присвяту: «Усім людям, що прихистили під своїм дахом українців, які тікали від російської агресії», акцентував на потребі зробити для польськомовної аудиторії екскурс в історію української мови, докладно презентував результати соціологічного дослідження, у межах якого опитано понад 1500 українських мігрантів. Акцентовано на емоційних аспектах використання мови, зміні лінгвальних смаків і мовного ставлення, контролюванні мовленнєвої поведінки. Дослідник пропонує використовувати функційно марковані терміни «перша мова», «друга мова», «третя мова», що позбавлені емоційної конотації і демонструють «новий погляд на мовну поведінку українців» (Юлія Васейко). Відповідно всі респонденти поділені з огляду на першу, а не рідну мову, зокрема: з першою українською, першою російською та двома першими мовами.

Дослідник окреслив шість моделей багатомовності та спрогнозував майбутні мовні тенденції.

До заходу доєдналися викладачі й студенти ННІ української філології та соціальних комунікацій, ННІ іноземних мов Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Запорізького національного університету, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Херсонського державного університету, Хмельницького національного університету, Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» (м. Рівне), співробітники Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.

До обговорення порушених доповідачем питань долучилися професори Тетяна Космеда, Людмила Шитик, Ганна Мартинова, доценти Галина Гримашевич, Галина Кочерга, здобувачі освіти ЧНУ. Під час дискусії акцентовано й на проблемі розвитку української мови як іноземної, окреслено такі мовні модуси, як «мова рахування», «мова молитви», «мова роздумів», «мова снів», «мова спогадів», «мова смерті й агресії» (про російську мова), «домашня мовна політика» тощо.

Попередньо здобувачі ЧНУ вже долучилися до анкетування в межах наукового проєкту Лілії Яремко та Павла Левчука «Ставлення студентів до рідної мови від початку війни. Конструкція національної ідентичності» (охочі можуть пройти опитування за посиланням.

Учасники заходу подякували Павлові Левчуку за більш ніж двогодинне цікаве й пізнавальне спілкування, а також за ту потужну працю, яку він робить для України. Окреслено перспективи подальшої співпраці з дослідником.

Людмила Шитик, професорка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики