Студенти ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 4 грудня 2025 року прослухали лекцію канадської письменниці Марші Скріп’юч, організовану Манітобським університетом — членом Глобальної коаліції українських студій.

Глобальна коаліція українських студій, започаткована у 2024 році за підтримки першої леді Олени Зеленської, є спільною ініціативою МОН, МЗС, Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту, Українського інституту та Офісу Кримської платформи для системного вивчення України в провідних університетах світу.

— Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького приєднався до Глобальної коаліції українських студій з метою розширення можливостей для міжнародної співпраці й академічного діалогу. Вступ до цієї спільноти відкриє нові горизонти для розвитку українських студій у світовому контексті, поглиблюючи увагу до нашої історії, культури та сучасних викликів, — зауважила заступниця начальника відділу міжнародних зв’язків Тетяна Забарна.

Помітною подією в межах коаліції стала лекція канадської письменниці Марші Скріп’юч, організована Манітобським університетом. Авторка розповіла про створення своєї трилогії «Kidnapped from Ukraine», роботу з публічними свідченнями, етичні рішення та баланс між художнім вимислом і документальною точністю.

Студенти першого курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій відвідали лекцію і висловили свої думки щодо неї.

— Мене дуже вразило, як свідомо й відповідально Марша Скріп’юч підходить до зображення війни. Вона пише для підлітків про Маріуполь, спираючись лише на відкриті свідчення, щоб не завдати додаткового болю, але передати правду. Особливо ціную, що авторка використовує свій голос як простір спротиву російській дезінформації, допомагаючи молоді прожити досвід героїв і зрозуміти, чому цю війну не можна ігнорувати. А ще — її прагнення показати не лише біль, а й силу та людяність українців. Письменниця наголосила, що документальна опора не обмежує її творчість, а навпаки — додає ваги кожному епізодові. Вона прагне, аби молоді читачі не просто знали про війну, а й могли емоційно зрозуміти, що переживають українські діти та родини, втрачаючи дім, рідних людей і звичне життя, — поділилася враженнями Вікторія Матвієнко, бакалавр 1 року навчання за спеціальністю «Середня освіта» ОПП «Українська мова і література».

— Мене захопило те, як вона поєднує художність і болісну правду. Сцени в її книгах не просто описують війну — вони змушують відчути її тілесно, ніби ти сам ідеш крізь зруйновані квартали поруч із героями. Завдяки такому реалістичному поданню твори Марші Скріп’юч стають важливими свідченнями епохи, викликають глибоку емпатію до українського досвіду, — зауважила Софія Гуріна, студентка 1 курсу спеціальності «Середня освіта», ОПП «Українська мова і література».

У дискусії також порушили питання того, як міжнародні автори працюють над темою, що не пов’язана з їхнім особистим досвідом, але стосується глобальної відповідальності — говорити про зло, фіксувати злочини та не дозволяти світові «втомитися» від новин про війну. Першокурсниця спеціальності «Філологія» ОП «Українська мова та література» Софія Вдовіна приємно вражена рішучістю і відданістю канадської письменниці Україні:
— Мене глибоко зворушило те, що письменниця з іншої країни настільки переймається Україною. Багато хто вже звик до війни, але Марша Скріп’юч нагадала: ми не маємо права звикати. Її слова про відповідальність говорити правду й давати право голосу тим, хто не може говорити сам, змусили мене замислитися про силу літератури в часи трагедій. Через історію Даші письменниця показує світові реальність, яку дехто не хоче бачити.

Студентка 1 курсу спеціальності «Філологія» ОП «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова» Альбіна Коваль відзначила вміння письменниці Марші Скрипʼюч комунікувати з аудиторією:

— Авторка цікаво й доступно розповідала про свою книгу, добре видно, що вона щира та надзвичайно відкрита людина. Для мене як студентки було особливо корисно слухати матеріал саме англійською, адже такі лекції покращують мовне сприйняття й допомагають звикати до живої англійської мови. Вважаю, що подібні зустрічі є цінним досвідом для кожного, хто хоче вдосконалювати рівень володіння англійською мовою.

Завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Людмила Шитик, яка є координаторкою співпраці з Глобальною коаліцією українських студій від Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, наголосила на важливості залучати студентів до різноманітних вебінарів, лекцій, семінарів:

— Приємно констатувати, що нинішні першокурсники не байдужі до пропонованих заходів. Цього тижня вони прослухали дві лекції, реалізувавши можливості інформальної освіти, спрямованої на саморозвиток. У межах наукового семінару Польської академії наук із циклу «Українські вівторки» здобувачі розширили знання з лексикології, ознайомившись із динамікою змін ергонімійного простору Києва. Лекція, проведена носієм англійської мови, сприяла поглибленому розумінню природної мови, підвищенню соціокультурної компетентності, удосконаленню мовних навичок. У ЧНУ діє механізм визнання результатів неформальної та інформальної освіти, а тому всі активності студентів, що відповідають освітньому процесу, будуть офіційно визнані й зараховані до результатів навчання в межах відповідних дисциплін.

Проведена зустріч засвідчила, що світова література й академічна спільнота залишаються важливою опорою в донесенні українського досвіду до міжнародної аудиторії, а участь ЧНУ в Глобальній коаліції українських студій посилить цю взаємодію, відкриє нові канали для діалогу, досліджень і культурного порозуміння.

Софія Вдовіна, студентка 1-Б курсу спеціальності В11.01 «Філологія (українська мова та література)»

Людмила Шитик, завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики