Відпустка для викладачів кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького позначена пожвавленням дослідницької роботи щодо подальшого опрацювання низки цікавих наукових проблем, кожна з яких має великі горизонти.

Назвемо першу. Це феномен трипільських протоміст Черкащини (Майданецьке, Тальянки, Білашки, Гордашівка), які як за територією, так і за чисельністю населення, суттєво випереджали сучасні їм міста Месопотамії — Ур, Урук, Лагаш. Підкреслимо, що це перші відомі центри міської цивілізації на планеті.

Ця робота має не лише науково-теоретичне, а й міжнародно-політичне значення. У 2018-2019 рр. Черкаський національний разом із колегами із Румунії і Молдови вже зробив кілька суттєвих кроків на шляху включення трипільської культури до переліку об'єктів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. 

Важливо, що до цієї роботи активно залучаються студенти навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії — волонтери Центру дослідження трипільської культури ЧНУ. Вони вже не раз разом із провідними фахівцями Інституту археології НАН України брали участь в експедиціях на території Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». 

Попри всі тимчасові перешкоди, навчальний процес в ННІ сплановано таким чином, щоб і цього року студенти-археологи взяли участь в розкопках у с. Легедзине.

Немає сумніву, що кожен студент, який пройшов школу першого розкопу в Легедзиному, провів тут чарівні літні українські вечори, біля вогнища, а потім засинав під сузір'ями, які посміхалися йому точнісінько так, як і 5 тисяч років тому його пращурам — трипільцям, неодмінно сповниться бентежним, нестримним бажанням пізнання нового, самовідданого служіння чарівній Кліо, аби вона завжди була ласкаво схильною до його рідної неньки-України.

Анатолій Морозов,

завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки