Науковці ФОТІУСу Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького представили досягнення університету у сфері інформаційних технологій на 2026 IEEE 7th KhPI Week on Advanced Technology (IEEE KhPIWeek, «Тиждень передових технологій ХПІ»).

Захід проходив з 5 по 9 жовтня 2026 року в Харкові, у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ»), за підтримки IEEE / IEEE Ukraine Section. Його тематика охоплювала широкий діапазон інженерних напрямів з електроніки, матеріалознавства, приладобудування, нанотехнологій, обчислювального інтелекту та комп’ютерних наук, інженерії у медицині та біології, управління технологіями та інженерією. Те, що Харків попри війну вже всьоме приймав міжнародний форум під егідою IEEE, – окреме свідчення стійкості української науки.

Представники факультету взяли участь у роботі двох з восьми треків конференції.

Роботи, які думають наперед

У треку «Computer Science» Інна Розломій, Сергій Науменко та Андрій Ярмілко представили дослідження на тему «Digital twins of autonomous warehouse robots based on cloud telemetry for energy consumption prediction and adaptive routing» («Цифрові двійники автономних складських роботів на основі хмарної телеметрії для прогнозування енергоспоживання та адаптивної маршрутизації»).

У фокусі розгляду були виклики, пов’язані з дедалі ширшим впровадженням автономних роботизованих платформ (AGV/AMR) в інфраструктуру «розумних» складів. Адже коли ви замовляєте щось в інтернет-магазині ввечері, а зранку посилка вже прямує до вас, то за цим часто стоїть робота складських роботів. Уявіть склад, де одночасно працюють десятки автономних роботів: перевозять вантажі, сортують замовлення, рахують товари.

Що більший такий «автопарк», то більше й проблем – розряджені акумулятори зупиняють роботу, біля зон завантаження й зарядних станцій виникають «затори», а бездротовий зв’язок не завжди встигає передати дані вчасно.

Щоб роботи все встигали, не розряджалися й не блокували рух одне одного, наші дослідники запропонували дати кожному з них «цифрового двійника» – віртуальну копію в хмарі, яка щосекунди оновлюється за даними датчиків: заряд, швидкість, навантаження на двигуни, координати. Частину обчислень виконує периферійний вузол (edge computing) просто на складі, а хмарна система постійно перераховує маршрут кожного робота, зважаючи на відстань, прогнозовані витрати енергії, затримки зв’язку та завантаженість проходів.

Результат симуляції в середовищі ROS2/Gazebo промовистий: роботи витрачають на 18,7 % менше енергії, затримка обміну даними скорочується майже вдвічі (зі 186 до 97 мс), маршрути долаються на 14,2 % швидше, а заряд акумулятора система прогнозує з точністю понад 94 %. Простіше кажучи, роботи їздять розумніше й рідше «застрягають» на півдорозі. Цифровий двійник дає змогу бачити стан кожного робота в реальному часі й ухвалювати рішення до того, як виникне проблема, – наприклад, змінити маршрут, поки акумулятор ще не розрядився.

Запропонований підхід може застосовуватися в складських інфраструктурах концепції «Індустрія 4.0» – вони потребують інтелектуальної координації парку роботів та прогностичного управління операційною діяльністю.

Штучний інтелект як диригент тестування

У треку «Computational Intelligence» Інною Розломій та Сергієм Науменком було презентовано дослідження «Multi-Agent Model for QA Process Coordination Using Large Language Models in Cloud Computing Environments» («Мультиагентна модель координації процесу забезпечення якості (QA) з використанням великих мовних моделей у хмарних обчислювальних середовищах»). Доповідь була підготовлена за участі партнерів із Києва (НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського) та Дніпра (НТУ «Дніпровська політехніка»).

Сучасні програми оновлюються безперервно, а кожна зміна коду запускає численні автоматичні тести. І щоб на вашому телефоні без збоїв оновився застосунок, хтось мусить прогнати сотні таких тестів. Коли всім цим керує один централізований «диспетчер», він швидко стає вузьким місцем: система гальмує, тести дублюються, ресурси хмари витрачаються марно. Автори запропонували замінити одного диспетчера злагодженою командою програмних агентів – оркестром, де кожен знає свою партію. Агент-координатор розподіляє завдання, агенти тестування їх виконують, агенти моніторингу стежать за ресурсами, а великі мовні моделі (LLM) аналізують журнали, розпізнають дефекти й підказують, як перерозподілити навантаження.

Експерименти у хмарному середовищі на базі Kubernetes показали більш ніж двократне покращення ключових параметрів: час відгуку системи скоротився з 940 до 430 мс, а кількість виконаних тестів зросла з 420 до 890 за хвилину. Модель зберігала стабільність навіть із 40 паралельними агентами, тоді як традиційний підхід «здавався» вже після 20. Таким чином, підтверджена ефективність інтеграції інтелектуальних агентів і LLM у масштабовані середовища координації QA для розподілених хмарних інфраструктур створює хороші передумови для впровадження пропозицій наших науковців у сучасні інформаційні системи.

Участь у KhPIWeek засвідчує, що дослідження науковців ФОТІУС – від робототехніки до штучного інтелекту – відповідають світовим трендам і органічно вписуються в міжнародний науковий простір. А спільна робота з колегами з провідних технічних університетів країни вкотре підтверджує: сильна наука сьогодні твориться в команді. Наступний крок дослідників – перевірити запропоновані рішення на реальних робототехнічних платформах і в практичних ІТ-проєктах.

Факультет обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем