Про роль громадянської науки в екологічних дослідженнях, успішні світові приклади та перші українські ініціативи розповідає кореспондентам «Нової Доби» фахівчиня громадської організації «ЕКОСОЦІУМ», кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Оксана Спрягайло

Зміни клімату, забруднення води і ґрунтів, зникнення одних видів організмів і засилля інших дедалі більше впливають на життя громад. У відповідь на ці виклики у світі активно розвивається громадянська наука — підхід, за якого до екологічних досліджень долучаються не лише вчені, а й зацікавлені громадяни.

— Пані Оксано, поясніть нашим читачам, що таке громадянська наука?

— Якщо коротко, то громадянська наука (citizen science) — це дослідження, які проводяться звичайними людьми: мешканцями громад, школярами, студентами, волонтерами. Найчастіше ці дослідження полягають у зборі даних та моніторингу.

Ініціаторами та організаторами проєктів громадянської науки є науковці. Вони визначають, які саме дані потрібно зібрати, а збір інформації здійснюють небайдужі громадяни.

— Наскільки широким є застосування громадянської науки?

— Громадянська наука використовується у багатьох сферах — від біології та екології до медицини, астрономії, історії, соціальних досліджень і вивчення культурної спадщини. У цих напрямах громадяни допомагають збирати й опрацьовувати великі масиви даних: від спостережень за біорізноманіттям чи здоров’ям людей до класифікації космічних об’єктів або оцифрування архівів. Це робить громадянську науку універсальним інструментом, що поєднує наукові дослідження з активною участю суспільства.

Для екологічних досліджень такий підхід особливо важливий, адже природа постійно змінюється, а науковці фізично не можуть одночасно працювати в кожному регіоні. Натомість місцеві мешканці бачать ці зміни щодня. Фотографії рослин чи комах, спостереження за птахами, відбір проб води чи вимірювання показників якості повітря, зроблені аматорами, дедалі частіше стають основою серйозних екологічних досліджень.

— Чи потрібна для цього спеціальна підготовка?

— Ні, це одна з головних переваг громадянської науки. Щоб долучитися, не обов’язково мати науковий ступінь чи спеціальну освіту. Достатньо бажання, уважності та готовності спостерігати за довкіллям. Найчастіше люди збирають дані там, де живуть: фіксують стан довкілля, зміни в ньому, появу або зникнення видів. Часто головним інструментом для роботи стає смартфон.

— Як ці спостереження потім використовують?

— Зібрану інформацію учасники передають науковцям безпосередньо або через спеціальні онлайн-платформи. Там дані узагальнюють, перевіряють і використовують у дослідженнях. Фактично громадянська наука дозволяє перетворити щоденні спостереження звичайних людей на повноцінні наукові дані.

— Як звичайні спостереження мешканців можуть впливати на реальні екологічні рішення в громадах?

— По-перше, коли до спостережень за довкіллям долучається багато людей — картина стає набагато повнішою. Мешканці громади можуть помітити те, що складно охопити окремим дослідникам: зникнення птахів, погіршення стану річки, зміну якості повітря або ґрунту. У сукупності такі спостереження допомагають науковцям і фахівцям краще зрозуміти, що саме відбувається з природою навіть у віддалених або малодосліджених місцях.

По-друге, громадянська наука дозволяє реагувати на проблеми швидше. Якщо люди одразу зафіксують забруднення водойми, незаконну вирубку чи нове сміттєзвалище — ця інформація швидко стане відомою екологам і місцевій владі. Це дає змогу не чекати роками, а починати діяти одразу.

По-третє, громадянська наука змінює самих людей. Коли громадяни самі беруть участь у зборі даних, вони краще усвідомлюють, як їхні щоденні дії впливають на довкілля, і частіше готові змінювати поведінку: сортувати відходи, берегти воду, підтримувати екологічні ініціативи у своїй громаді.

— Чи є відомі приклади громадянської науки у світі?

— Так, таких прикладів вже дуже багато. Одним із відомих і дуже масштабних проєктів є «Великий підрахунок птахів на задньому дворі» (Great Backyard Bird Count), започаткований у США ще у 1998 році. Відтоді вже майже 30 років щороку в лютому люди з усього світу протягом чотирьох днів спостерігають за птахами на своїх подвір’ях, у парках чи на вулицях і передають дані через спеціальну онлайн-платформу. Зібрані дані проходять перевірку фахівців, тому навіть спостереження аматорів стають надійною частиною наукових досліджень. Завдяки цьому проєкту вчені постійно отримують унікальну інформацію про те, як змінюється чисельність птахів і їхні місця проживання. А для тисяч учасників у різних країнах цей проєкт став простим і захопливим способом долучитися до науки та зробити свій внесок у збереження природи.

Або зовсім нещодавній приклад: на півночі Квінсленду (Австралія) вперше за останні 58 років зафіксували рослину, яку науковці вже вважали вимерлою. Це сталося у червні 2025 року, коли місцевий садівник Аарон Бін завантажив фото незвичної рослини на платформу iNaturalist — один із найпопулярніших у світі застосунків для спостережень за природою. Науковці переконані, що ця знахідка яскраво демонструє потенціал громадянської науки для вивчення та збереження біорізноманіття.

— А як із громадянською наукою в Україні?

— В Україні вона поки що перебуває на стадії становлення. Є перші успішні ініціативи та проєкти, є активні громадські організації та ентузіасти, але широкого впровадження все ще бракує. Втім ми сподіваємось, що у майбутньому саме співпраця між громадянами, науковцями, освітніми закладами та владою може зробити цей рух потужним інструментом, зокрема для екологічних досліджень і сталого розвитку.

— Чи можете навести приклади українських проєктів?

— Яскравим прикладом того, як громадянська наука працює на практиці в Україні, став Перший загальноукраїнський біобліц, який відбувся у травні — червні 2025 року з ініціативи ГО «Українська природоохоронна група». Протягом кількох тижнів люди по всій країні фотографували рослини, тварин і гриби там, де живуть, — у парках, лісах, дворах, на берегах річок, і завантажували свої спостереження на платформу iNaturalist. У результаті було зібрано понад 105 тисяч спостережень і зафіксовано 5 279 видів живих організмів!

— Чи є такі ініціативи на регіональному рівні, в Черкаській області?

— Минулого року наша громадська організація «Екосоціум» започаткувала проєкт «Інвазійні види Черкаської області» на платформі iNaturalist. Збір даних розпочався з 1 квітня 2025 року. За цей період до проєкту долучилися 158 спостерігачів, які завантажили в базу даних близько 4000 спостережень. Завдяки цій спільній роботі на території області вдалося не лише зафіксувати 56 видів інвазійних рослин і тварин, а й отримати дані, які мають важливе значення для науки та природоохоронної роботи. Ця ініціатива реалізовувалася у рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» (TEDJusticeROL) за фінансової підтримки Міжнародної благодійної організації «ЕКОЛОГІЯ — ПРАВО — ЛЮДИНА» та Уряду США.

— Чи можна і далі долучитися до цього проєкту?

— Так, проєкт триває, тож кожен охочий може долучитися та зробити свій внесок у протидію поширенню інвазійних видів у Черкаській області. Навіть одне спостереження може бути важливим.

— Що б ви хотіли сказати читачам на завершення?

— Громадянська наука показує, що кожна людина може зробити важливий внесок у дослідження природи і збереження довкілля. Крім того, такий підхід зміцнює зв’язок між наукою і суспільством. Результати досліджень стають зрозумілішими й ближчими для громадян, а наукові дані — вагомим аргументом у діалозі з владою або бізнесом у питаннях захисту природи.

Джерело: «Нова Доба»