Ганна Клименко-Синьоок, письменниця, літературознавиця, критикиня, перекладачка і сходознавиця, доцентка кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, презентувала у Львові збірку власних поезій «Меседжі кави й каменю», яка побачила світ у червні минулого року.

Ця книга, народжена в час повномасштабної війни, стала для авторки справжнім дивом і знаком життя. Присвячені пам’яті батьків, «Меседжі…» містять поезії, які можуть видатися направду віддаленими від нашого бентежного сьогодення, але нині вони сприймаються як дещо зцілювальне, те, що сприяє відновленню й відродженню. Є там і кілька творів, писаних на початку карантинного періоду.

Окрім віршів, включених до збірки, Ганна Клименко-Синьоок ділилася і власним зболеним досвідом, що втілився у поетичних рефлексіях на мотиви війни. Авторка привідкрила завісу у творчу лабораторію, зізнавшись, що вже готує до друку нову книгу, до якої ввійдуть поезії карантинного й воєнного відтинків. Останні, щоправда, ще пишуться, вихлюпуючись із поетичної душі, а перші перепрочитуються, переосмислюються, відкриваючи нові сенси.

Перша творча зустріч-презентація Ганни Клименко-Синьоок відбулася в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка. Модерував дійство вірменолог і перекладач Анушаван Месропян. Поетка ділилася власним досвідом війни, болю й філософією життя, виболілим і вимоленим словом, чистою римою та сміливим верлібром, тож отримала теплі відгуки від творчого, а головне – живого! спілкування.

Дві наступні презентації відбулися в бібліотеках смт Брюховичі і міста Винники — населених пунктів, що входять до Львівської міської об’єднаної територіальної громади. Авторка не лише розповідала про з’яву «Меседжів…», читала поезії, а й відповідала на численні питання присутніх. Твори воєнного кшталту особливо резонували і в голосі поетки, і в душах слухачів. Зокрема в бібліотеці Винників відбувалося особливе дійство: декламування поезій поєднувалося з плетінням маскувальних сіток. У такій атмосфері воєнні вірші звучали особливо магічно.

— І знаєте, в певний момент в залі запанувала абсолютна тиша, люди закінчили плести сітку, просто сіли і слухали, затамувавши подих. Кожне слово у віршах пані Ганни настільки сильне, виважене, емоційне, образне і потужне, що викликає сироти по шкірі і лишає свій слід десь у глибині серця... Безмежно вдячні Ганні Клименко-Синьоок за те, що приїхали до нас із Черкас, аби поділитися такими дуже важливими, такими дуже потрібними нам усім зараз віршами, які справді мають властивість зцілювати через співпереживання й емоційний зв'язок, адже ми усі зараз носимо в собі дуже складні почуття і так важливо мати змогу у спільному колі прожити їх, перепустити крізь себе, крізь свою шкіру і серце. Просто дякуємо, —  з відгуку на фейсбук-сторінці «Бібліотека Винники».

Не залишили байдужими поезії Ганни Клименко-Синьоок і читачів та співробітників Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука. Модератором дійства була Людмила Пуляєва — письменниця і заступниця директора означеної бібліотеки. До речі, всі охочі могли долучитися до стриму, адже дійство транслювалося онлайн у фейсбуці на сторінці бібліотеки.

Окрім чотирьох запланованих зустрічей, ще одна виявилася спонтанною —  у Науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Відбулася вона за горнятком кави між тривалими тривогами. Охочих послухати авторку ставало дедалі більше, аудиторія розширювалася. Дійство було вельми атмосферним, адже бібліотека знаходиться у будівлі сім’ї графа Бадені, де ошатні люстри, дзеркала, вишукані двері, камін, сходи, старовинна ліфтова клітка.

Ганна Клименко-Синьоок не лише подарувала бібліотекам по примірнику збірки «Меседжі кави й каменю» з автографом, а й отримала книжкові подарунки. Зокрема йдеться про три книги з колекції Винниківської бібліотеки (Іван Липа, Катря Гриневичева, Антін Крушельницький).

Дорогою додому у вагоні потягу «Львів — Херсон» Ганна Клименко-Синьоок писала на своїй фейсбук-сторінці:
— 5 творчих зустрічей за 4 дні… Львів, Брюховичі, Винники... Неймовірно наснажилася, відчула пульс життя, пройнялася невимірною енергетикою... Здавалося б, мала стомитися, проте навпаки... Везу до Черкас часточку Львова.

Кошти, отримані від реалізації примірників поетичної збірки, авторка частково витратить на волонтерство.