Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції — привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства в сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. 

Психологиня, докторка психологічних наук, завідувачка кафедри педагогіки і психології в ЧНУ ім. Б. Хмельницького та експертка Центру аналітичних досліджень «Прагма» Інна Лук’янець поспілкувалася з журналістами видання «Нова доба» про способи протидії домашньому насиллю:

— Скажіть, будь ласка, хто, переважно, опиняється в ролі жертви домашнього насильства?

— Психіка людини так влаштована, що, наприклад, той, хто сьогодні перебуває в ролі жертви, завтра може стати агресором і навпаки. Це динамічний трикутник Карпмана (психосоціальна модель «Жертва-Рятівник-Переслідувач»). Щоправда, синдром жертви, здебільшого, поширений у жінок, оскільки в них більшою мірою розвинене почуття провини, яке закладається з дитинства. Батьки десь цим користуються, маніпулюють, аби тримати дітей під контролем. Малеча дорослішає, але механізм залишається. У таких випадках, коли жінка зустрічає чоловіка, то може дозволити йому контролювати себе, як це робили батьки.

— Які вчинки можуть сигналізувати про можливу агресію надалі з боку партнера?

— Насправді, цих «сигналів» багато, головне їх вчасно побачити. Спочатку агресор виявлятиме мінімальний контроль: пізно не приходь додому, зателефонуй у визначений час. Може не пускати до друзів, забороняти одягати якісь речі. Потім починаються сварки, нецензурна лексика і як наслідок — фізичне насильство. Визначити агресора можна як під час перших місяців спілкування, так і після кількох років подружнього життя. Найголовніше зрозуміти, що контроль — не турбота, а показник імовірного агресора. Бувають випадки, що жінка несвідомо провокує чоловіка на таку поведінку стосовно себе.

— Що необхідно робити, якщо ми розуміємо, що наш партнер — агресор?

— Коли розумієте, що ваш хлопець переходить особистісні межі, постійно контролює, треба одразу робити «стоп». Нещодавно прочитала про експеримент про синдром набутої безпорадності, який провів один психолог. Він обгородив парканом собак і щодень у певний час підводив електричний струм. Вони відчували біль, страждали, але не могли перестрибнути високий паркан. Через деякий час його опустили, але далі підводили електричний струм. Собаки не втекли. Тобто у них настільки атрофувалася воля, що вони не намагалися щось зробити. Цей синдром спрацьовує, коли жінка стає жертвою: їй здається, що вийти з кола неможливо, і терпить. Жінки кажуть: «Він мене вб’є, забере дитину», проте чоловік лише залякує і реально так не зробить.

— Які існують види насильства?

— Із найвідоміших це: фізичне — полягає в нанесені побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести до травмування і навіть смерті. Коли ж людина чує образи на свою адресу, зазнає переслідувань, залякувань, які навмисно спричиняють емоційну невпевненість, нездатність захищатися, то це називається психологічним насильством. До економічного зараховують умисне позбавлення однією особою інших житла, їжі, одягу, іншого майна. Сексуальне насильство — протиправне посягання на недоторканість людини. — Яке з перерахованих Вами видів найбільш деструктивно впливає на людину?  

— Психологічне насилля довготривале, воно про знецінення. Це коли чоловік наче і не каже жінці прямим текстом, яка вона погана, але борщ йому несмачний, у кімнаті не прибрано, а вона цілий день працювала, за дітьми дивилася. Жінці теж потрібна підтримка, але коли її немає, і вона відчуває тиск, то доходить до неврозів, депресій, навіть самогубства. Чим цей вид насильства небезпечний? Він невловимий. Коли жінку вдарили, видно розбитий ніс — це насилля. А коли щодень одне й те саме… Жінка, яка до того була особистістю, перетворилася в «нуль». Іноді психологічне насилля трагічніше, ніж фізичне чи фінансове. Я за те, щоб чоловіки цінували та поважали жінок.

— Як протистояти агресивним діям?

— Відповідно до досліджень, агресор відчуває психологічний стан жертви. Задля того, аби протистояти тиску, жінка має працювати над собою, підвищувати самооцінку. Коли вона буде впевненою, бойовою, самодостатньою, її ніхто не чіпатиме. Якщо щодо вас чинять психологічне, фізичне, фінансове насилля, то треба розуміти, що проблема не лише в чоловікові, а й у вас, бо «притягуєте» таких партнерів. Потрібно з’ясувати, де в дитинстві сталася така фіксація, чому відчуваєте себе жертвою, дозволяєте неприпустимі речі, чому не вмієте виставляти особисті кордони, чому неспроможні заробити кошти. Жінка, яка заробляє, в більшості випадків, спокійна і впевнена. У тих випадках, коли немає тієї впевненості, необхідно створити ілюзію, що ви можете постояти за себе.

Джерело: novadoba.com.ua