Сьогодні між Черкаською обласною державною адміністрацією та Національним музеєм Голодомору-геноциду підписали Меморандум про взаємодію та співробітництво. Про це інформує сайт Черкаської ОДА.

До Черкащини з цієї нагоди завітала директорка закладу Олеся Стасюк. Долучилися до заходу також місцеві владці, науковці, фахівці держархіву. На заході були й представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького — перший проректор Василь Мойсієнко та завідувач кафедри історії України доктор історичних наук, професор Віталій Масненко.

— Це справді символічна подія напередодні вшанування пам’яті жертв Голодомору. Завтра, як відомо, відзначаємо 87-мі роковини, зауважив очільник області Сергій Сергійчук. — Голодомор 1932-33 років забрав життя мільйонів закатованих голодом людей. Це було системне знищення народу. І нині наше завдання — зберегти пам’ять про геноцид українців тодішнім комуністичним режимом. Бо лише та нація, яка знає історію, може далі розвиватись, враховуючи помилки минулого. Відтак маємо виховувати покоління, яке б усвідомлювало та знало про тодішні історичні події та пам’ятало про це.

За словами Олесі Стецюк, голодомор-геноцид — це не лише трагедія українського народу. Насамперед це міжнародний злочин, скоєний комуністичним тоталітарним режимом. Визнання голодомору-геноциду автоматично є визнанням російської агресії і війни на сході України.

«50 років тривала інформаційна блокада про голодомор-геноцид. За часів Незалежності ми по частинках збирали цю інформацію правди і розповідали людям. Завдяки тому, що були розсекречені архіви, з кожним роком ми знаємо все більше інформації. І намагаємося зробити її якомога доступнішою. Зокрема, завдяки ініціативам підписання меморандуму про налагодження співпраці по областях», — сказала Олеся Стецюк.

У межах меморандуму буде реалізовано низку важливих проєктів. На Черкащині планують поповнити фонди наукових бібліотек сучасними науково-популярними виданнями з історії України ХХ століття, зокрема й про геноцид української нації, проводити екскурсії, виставки, уроки та семінари, зокрема й в онлайн-форматі, та багато іншого.

Як зазначив Сергій Сергійчук, невдовзі планують спільно створити окремий тематичний музей Голодомору на Черкащині, що надасть змогу поширити більше правдивої інформації про геноцид українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом. Тому, якщо хтось має власні історії трагедії, їх можна буде надавати для цього музею. Щоб люди могли дізнатися правду не тільки загальну, а й кожної окремої сім’ї.

Керівниця музею подякувала голові Черкаської ОДА за співпрацю та передала міським бібліотекам та музеям комплекти книг, які розповідають про геноцид українського району.

«Пам’ять має проявлятися в конкретних діях. Переконаний, наша подальша комунікація з Національним музеєм Голодомору-геноциду, спільна діяльність у межах підписаного меморандуму сприятиме цьому, — додав Сергій Сергійчук.

28 листопада в Україні відзначають 87-і роковини Голодомору, який у 1932-33 роках забрав життя 300 тисяч жителів Черкаської області. Тоді найбільше постраждали черкащани з Корсунь-Шевченківського, Лисянського та Тальнівського району.

В Україні від Голодомору 1932-33 років за офіційною інформацією загинуло більше 10 мільйонів.

Тема голодоморів, геноциду українського народу порушується в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького постійно. Науковці досліджують ці питання і якомога ширше інформують громадськість.
Свого часу, у 2005-2010 роках в.о. ректора ЧНУ ім. Б. Хмельницького на посаді голови Черкаської облдержадміністрації організовував на Черкащині роботу з відновлення історичної справедливості, повернення стертих тоталітаризмом сторінок історії України. Саме в той період ініціатива окремих науковців, громадських діячів перетворилася на державну справу. У 2006 році було прийнято відповідний Закон України і про Голодомор як геноцид українського народу заговорили на міжнародному рівні.

Проводилася роз’яснювальна, дослідницька робота, робочі групи збирали свідчення очевидців по селах, за матеріалами яких видано багатотомну «чорну книгу». У містах, селах встановлювалися пам’ятні знаки, проводилися жалобні заходи.

Джерело: Черкаська ОДА