Кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології, глибинної корекції та реабілітації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Людмила Бондаревська розповіла кореспондентам ІА «Нова Доба» про особливості сприйняття інформації людьми старшого віку та чи потрібно їх навчати критично мислити.

Психологиня Людмила Бондаревська наголошує на вразливості людей старшого віку до інформаційних маніпуляцій:

— Літні люди часто довіряють інформації, яку бачать в інтернеті, не перевіряючи її джерела. Це може призводити до поширення фейкових новин та паніки. Саме через інформаційний простір зараз відбувається потужний вплив на свідомість людини: це і провокативні чи фейкові новини, маніпуляція людськими цінностями та емоційними станами. Почасти це зумовлює посилення тривог та страхів окремої людини, провокує сумніви й підриває віру. І в найбільшій зоні ризику — діти та люди старшого віку. Це визначає актуальність посилення медіаграмотності для цих вікових категорій. У світі сучасних інформаційних технологій надзвичайно важливо витримувати відчуття реальності, а це своєю чергою пов’язано саме з новинами, які ми споживаємо. У цьому питанні неоціненною є здатність критично осмислювати: аналізувати, порівнювати й робити висновки. Неправильно протрактована людиною інформація далі транслюється на коло її близьких людей, що може і на них впливати негативно.

Експертка наголошує, що нині медіаграмотність важлива також для самореалізації та особистого розвитку людей старшого віку, щоб мати змогу подовжувати активне життя в цифровому просторі. Саме тому медіаграмотність — важлива для суспільства в аспекті довгострокової перспективи.

— Ризик полягає в тому, що через соціальні мережі чи не найбільш можливим стає маніпулювання свідомістю величезної кількості людей. Це зумовлює фактично програмування психічного стану задля формування поведінки, передбачуваної для власників ЗМІ. Якщо в дитинстві бачення і ставлення до реалій сучасного світу лише формується, то в старшому віці воно вже є усталеним, а зміни — болючими й травматичними, адже пов’язані із втратою світогляду всього життя. До прикладу, ставлення до представників країни агресора — від братів до окупантів. Формування і підвищення рівня медіаграмотності серед людей старшого віку слугуватимуть помічними інструментами у здатності розпізнавати маніпуляції російської пропаганди, спекуляцію статистикою і дезінформаційні або ж провокативні наративи. Уміння визначити інформаційну маніпуляцію, розпізнати фейк чи дію бота — без сумніву посилюватиме стійкість людини, критичність її мислення і стресостійкість загалом, — зауважує психологиня.

Повний варіант статті читайте на сайті ІА «Нова Доба»