Напередодні дня Незалежності України ННІ міжнародних відносин, історії та філософії ініціювали проєкт «Незалежність України очима молоді».

Студентам Черкаського національного уінверситету імені Богдана Хмельницького пропонують розказати, що для них, молодих людей, народжених у ХХІ столітті, означає Незалежність України. Особливо в умовах російсько-української війни. Тривалої народної війни за незалежність і суверенітет України, війни за цивілізаційний вибір. Адже Україна відстоює свою приналежність до європейської цивілізації і водночас — ті засадничі цінності, права і свободи, що лежать в основі західного світу. Як молодь, що у майбутньому увійде до когорти інтелектуальної еліти України і буде розбудовувати нашу державу, бачать свою роль і місце у цих процесах.

Важлива думка кожного. Долучитися можуть всі охочі, майбутні студенти і наші випускники.

Свої роздуми можна надсилати на адресу This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Також можна записати відео й надіслати на адресу This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.. Правила для знімання:

1. Знімання у fullHD 1920x1080;

2.  Горизонтальне розміщення телефону

У переддень дня Незалежності України студентка 3 курсу спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» Анна Крохмальова поділилася з нами своєю поезією, справжнім криком своєї душі.

Дитина вчить найперше слово.

Якою б мовою хотів?

Чи може рідною, солов'їною?

Чи може мовою катів?

Та мати журиться і виє.

В сльозах плескається земля.

"То мою доньку Україну

зжере московська змія?!"

А тато вчить Москву любити дуже,

що то найкращий друг, майже брат,

та треба меньшим бути в дружбі.

А мати шепче: "То твій кат...".

ІІ

Росте дитина по годинам,

говорить змішано, але...

велика батька та провина,

що московиту зна мале.

В синцях красуня, вже й не плаче.

Ще й батько каже:"Так і треба!".

Московія та б'є й кінця не баче,

кричить, що в цьому є потреба.

Збирає мати сили всі,

щоб утекти з дитиною далеко.

Побачила вона уві сні,

що стане донька її "калекою".

ІІІ

Темно, ніч на дворі,

тікають двоє: донька і мати.

В дорогу ведуть зорі,

нема ні плану в них, ні карти.

Стоїть хатина ціла, чиста.

Сховались двоє: донька і мати.

Позаду десь ідуть врочисто

Москва та дурінь-батько.

До хати стукають, вітаються.

Дівчата голосно кричать: "Геть!".

Та двері самі відчиняються,

летить в дівчат "букет"...

ННІ міжнародних відносин, історії та філософії