Участь Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у міжнародному науковому проєкті ЄС Жана Моне «Challenges and opportunities of EU heritage diplomacy in Ukraine / «Виклики та можливості дипломатії ЄС щодо культурної спадщини в Україні»
(№ 101127459, ERASMUS-JMO-2023-NETWORKS, Політичні дебати)
Термін виконання проєкту – з 1 грудня 2023 року по 30 листопада 2026 року. У проєкті беруть участь представники 15 університетів світу. Серед них: Католицький університет м. Льовен (Бельгія), координатор проєкту, Національний університет Києво-Могилянська академія (Україна), Університет Регенсбурга (Німеччина), Державний університет Іллі (Тбілісі, Грузія), Університет Лілля (Франція), Тартуський університет (Естонія), Університет Гонконгу (Китай), Університет Тафтса (Бостон, США), Ягелонський університет (Краків, Польща), Кентерберійський університет (Крайстчерч, Нова Зеландія), Гронінгенський університет (Нідерланди), Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького (Україна), Університет Седертерна (Швеція), Карлів університет (Прага, Чехія), Університет Торонто (Канада).
У межах проєкту ЧНУ імені Богдана Хмельницького разом із Кентерберійським університетом (Нова Зеландія) є виконавцями робочого пакету «Стратегічна комунікація щодо української спадщини».
• Культурна спадщина в дипломатії ЄС
Політика щодо культурної спадщини є офіційною частиною інструментарію зовнішньої політики та політики безпеки ЄС. У червні 2021 р. Рада закордонних справ ЄС ухвалила «Концепцію ЄС щодо культурної спадщини під час конфліктів і криз». Культурна спадщина вважається вектором миру та розвитку ЄС. Як політичний суб’єкт, орієнтований на цінності, ЄС бачить свою зовнішньополітичну місію у сприянні захисту та укріпленню культурної спадщини. Дотепер головний напрям діяльності був пов’язаний зі знищенням культурних об’єктів у Сирії та Іраку.
• Проблеми дипломатії культурної спадщини
Попри швидке зростання міжнародних культурних відносин і культурної дипломатії ЄС, культурна спадщина залишається «сліпою плямою» як у дослідженні діяльності ЄС, так і в дослідженнях ідентичності та влади ЄС. Залишається невизначеним, наскільки суттєвою є роль ЄС як нового гравця у сфері охорони культурної спадщини. Крім того, ЄС ще не став найпомітнішим чи найпотужнішим гравцем у захисті своєї власної культурної спадщини. Зважаючи на роль ЄС як політичного суб’єкта, який спирається на цінності, який є промоутером демократії і для якого є важливим розвиток дипломатії спадщини у його зовнішніх відносинах, цей проєкт має на меті розширення та обміну знаннями щодо підходу ЄС до культурної спадщини, зокрема в Україні часів російсько-української війни.
Повномасштабна війна Росії проти України поставила перед науковцями та практиками нові проблеми. Вона показала, що антидемократична держава може послугуватися історією і культурою як зброєю та перетворити їх на інструмент агресії. Знищення української спадщини та «очищення» української культури від українства є однією зі стратегій Росії у війні, що триває. Дії Росії кидають виклик політиці ЄС щодо культурної спадщини, адже ця політика передбачає, що культура є рушієм миру та взаєморозуміння. Тому в «Концепції ЄС щодо культурної спадщини під час конфліктів і криз» (2021) зазначається, що культура може бути рушієм не лише миру, а й конфлікту.
У майбутньому культурна спадщина буде одним із центральних напрямів відбудови України. Дотримання культурних прав і відновлення зруйнованого буде серед пріоритетів у зміцненні демократичних інститутів і цінностей у післявоєнній країні. У відносинах з Україною ЄС знадобиться серйозний досвід у таких сферах, як охорона культурної спадщини, партисипативне управління, навчання персоналу, формування навичок, необхідних для роботи з об'єктами культури, різнобічна комунікація.
• Мета та завдання проєкту
Проєкт присвячений розв'язанню проблем і ліквідації прогалин у здійснюваній ЄС дипломатії спадщини, з особливим акцентом на її застосуванні в Україні. Головною метою проєкту є створення глобальної міждисциплінарної дослідницької та освітньої мережі, яка генеруватиме і представлятиме знання про дипломатію ЄС щодо спадщини та міжнародних культурних відносин загалом і української спадщини зокрема, а також забезпечуватиме обмін такими знаннями; яка збиратиме, фіксуватиме та поширюватиме передовий досвід розв'язування спірних питань культурної спадщини та збереження культурної спадщини у Центрально-Східній Європі, а також надаватиме європейським політикам ґрунтовну експертизу щодо розвитку подій у сфері культурної спадщини в Україні.
• Очікувані результати
Звіти: «Зовнішня діяльність ЄС у сфері культурної спадщини»; «Дослідження зі впроваджуваної ЄС дипломатії спадщини»; «Аналіз економіки культурної спадщини України»; фінальний звіт з остаточними, верифікованими політичними рекомендаціями; «Навчання на власному прикладі. Висновки з методів COIL (Collaborative Online International Learning) в політичних дебатах Жана Моне» — звіт, що досліджує застосування методів спільного міжнародного онлайн-навчання (COIL) в мережах Жана Моне, яке слугує інструментом нетворкінгу в освітній діяльності. Академічні публікації: редагований том «Деконструкція спірної спадщини в ЄС та в країнах – сусідах ЄС», розділи якого написані в результаті досліджень, проведених в рамках проєкту; спеціальний випуск журналу European Foreign Affairs Review «Виклики дипломатії спадщини ЄС»: результати досліджень, проведених учасниками проєкту; окремі рецензовані статті. Освітня діяльність: онлайн-курс «Збереження спадщини у Центрально-Східній Європі: політика, ресурси, громади (MOOC)» (у співпраці з Центром міської історії, Львів): тренінг для фахівців зі спадщини. Заходи: три щорічні круглі столи за участю зацікавлених сторін та академічних кіл; конференція «Виклики досліджень дипломатії спадщини ЄС». Електронна інформаційна платформа UKROPEDIA, присвячена українській спадщині та загрозам, з якими вона стикається під час війни.
• Робочий пакет «Стратегічна комунікація щодо української спадщини»
Робочий пакет, закріплений за Кентерберійським університетом (Нова Зеландія) і ЧНУ імені Богдана Хмельницького, передбачає виконання таких завдань: 1)аналіз презентації української спадщини у провідних міжнародних ЗМІ Європи, США, Глобального Півдня (публікації часів російсько-української війни); 2) нотування й аналіз українського політичного дискурсу та експертної думки у сфері міжнародних стратегічних комунікацій та культурної спадщини України; 3) розроблення та представлення зацікавленим сторонам електронної інформаційної платформи УКРОПЕДІЯ / UKROPEDIA (УКРаїнський ОПір), яка акумулює наявні в Мережі матеріали про українську спадщину, зокрема за часів війни (змістове забезпечення платформи — ЧНУ, технічне забезпечення – Кентерберійський університет).
Виконавцями проєкту від нашого університету є докторка філологічних наук, проф. Світлана Жаботинська (керівник групи), докторка історичних наук, проф. Наталія Земзюліна, доктор історичних наук, проф. Анатолій Чабан, докторка філологічних наук Оксана П'єцух, канд. філологічних наук Тетяна МакГауен, молоді науковці Леся Нечипоренко і Максим Щербаков, студенти-магістранти Інна Черненко і Євген Даценко. Групу науковців Кентерберійського університету очолює проф. Наталія Чабан, міжнародно визнаний фахівець з європейських студій, стратегічної комунікації і політичної лінгвістики, колишня випускниця Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.