Весна 2026 року виявилася надзвичайно несприятливою для кісточкових плодових культур, зокрема абрикоса, персика, черешні та сливи. Причиною цього стало поєднання кількох кліматичних і біологічних чинників, що наклалися один на один у критичний період розвитку рослин.

Ключову роль відіграли весняні заморозки, які збіглися з фазою цвітіння кісточкових, передусім абрикоса. Ця культура є особливо вразливою через короткий період зимового спокою та раннє цвітіння, що часто призводить до втрат навіть при незначних весняних похолоданнях. Важливо, що найбільші втрати врожаю спричиняють не зимові морози, а саме заморозки після виходу рослин зі стану спокою, коли тканини різко втрачають морозостійкість.

Квітки кісточкових культур у цей період надзвичайно чутливі до низьких температур: навіть короткочасне зниження до –1…–3°C може пошкодити маточку і унеможливити розвиток зав’язі. При цьому ушкодження не завжди помітні одразу —  внутрішні тканини можуть бути вже пошкоджені, хоча зовні квітка виглядає здоровою. У результаті рослина втрачає здатність до плодоношення без явних зовнішніх ознак.

Цьогоріч ситуацію погіршило дуже раннє цвітіння абрикоса, спричинене аномально теплими умовами. Це значно підвищило ймовірність потрапляння рослин під дію поворотних холодів. Таке явище є прикладом фенологічного зсуву —  зміни сезонних фаз розвитку у відповідь на кліматичні коливання, коли біологічний цикл рослин більше не збігається зі стабільними погодними умовами.

Додатковим ускладнювальним фактором стала нестабільна весняна погода: часті дощі, підвищена вологість і сильні вітри. Такі умови негативно впливають на активність комах-запилювачів, зокрема бджіл. За низьких температур і опадів вони малоактивні, що знижує ефективність запилення навіть у тих випадках, коли квітки не були пошкоджені морозом.

Крім того, вологе середовище сприяє розвитку грибкових захворювань, зокрема моніліозу (плодової гнилі) та кучерявості листя персика, що додатково знижує життєздатність рослин і потенційний урожай.

У сукупності ці чинники відображають ширшу тенденцію – зростання кліматичної нестабільності. Теплі зими, ранні весни та різкі температурні коливання створюють несприятливі умови для культур, чутливих до фенологічних зсувів. Кісточкові плодові, які мають короткий період спокою і рано зацвітають, є особливо вразливими до таких змін.

Ступінь пошкодження дерев заморозками значною мірою залежить від сорту, його генетичних особливостей і фази розвитку. Одні сорти мають вищу морозостійкість квіткових бруньок або пізніше цвітуть, тоді як інші є значно вразливішими до короткочасних похолодань. Саме тому навіть у межах одного саду частина дерев може зберегти врожай, тоді як інші зазнають суттєвих втрат.

Водночас важливу роль відіграє місце зростання конкретного дерева, а точніше мікроклімат ділянки – навіть у межах невеликої території різниця температур може становити кілька градусів, що є критичним для квітучих рослин. У міських умовах дерева часто перебувають у теплішому середовищі завдяки ефекту «теплового острова»: будівлі й покриття акумулюють тепло вдень і віддають його вночі. Натомість у відкритій сільській місцевості охолодження відбувається швидше.

Не менш важливими є захищеність від вітру та рельєф. У затишних місцях зниження температури відбувається повільніше, тоді як на відкритих ділянках вітер посилює охолодження. У низинах накопичується холодне повітря, утворюючи «морозні кишені», тоді як на підвищеннях і схилах ризик пошкодження значно менший.

Цієї весни всі ці чинники – поєднання раннього цвітіння, весняних заморозків, несприятливих погодних умов і особливостей мікроклімату – у підсумку призвели до суттєвих втрат урожаю в багатьох регіонах. Подекуди вони виявилися майже повними для окремих культур, зокрема абрикоса. Це, своєю чергою, може вплинути на ринок, зумовлюючи зменшення пропозиції та підвищення цін на кісточкові фрукти в сезоні 2026 року.

Оксана Спрягайло, кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Джерело: «Нова Доба»