Викладачі та здобувачі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького активно долучилися до роботи ІІ Міжнародна наукова конференція «Пріоритетні напрями філологічних, лінгводидактичних і соціокомунікаційних досліджень», яка проходила 28–29 листопада2024 року в Херсонському державному університеті (Івано-Франківськ – Херсон).

Цей захід став справді значущою подією в житті наукової спільноти України та зарубіжжя, організаторами якого були науковці Херсонського державного університету.

Із вітальними словами до учасників заходу звернулися ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський, перший проректор Херсонського державного університету Сергій Омельчук, проректор з міжнародної, соціально-гуманітарної й науково-педагогічної роботи Вероніка Денисенко, голова вченої ради Херсонського державного університету Володимир Олексенко та декан факультету української й іноземної філології та журналістики Ірина Гоштанар.

Проблематика конференції мала міждисциплінарний характер й охоплювала такі актуальні теми: «Мультикультурний підхід до читання сучасної австралійської літератури» (Оксана Бабелюк, запрошений професор, викладач дисципліни «Англійська мова та письмо» Школи мистецтв, комунікації та англійської мови факультету мистецтв та соціальних наук Університету Сіднея, Австралія); «Війна у сучасній українській драмі: Херсонщина, Херсон, херсонці» (Олена Бондарева, докторка філологічних наук, професорка, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики та грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка); «Мовно-художній простір “міграційної” літератури: концептуальна лінія “я ‒ мігрант і мій світ”» (Світлана Бибик, докторка філологічних наук, професорка, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України); «Література як засіб навчання англійської мови: критична оцінка» (Кумар Дінеш, доцент кафедри англійської мови коледжу Дьял Сінгх, Карнал, Індія); «Динамічна стабільність мовно-естетичного канону національно-художнього стилю» (Галина Сюта, докторка філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України); «ІПСО в сучасному медіапросторі: комунікативні алгоритми нейтралізації патогенності» (Анастасія Кениз, доктор філологічних наук, доцент, головний консультант Освітнього центру Верховної Ради України, Віктор Кениз, молодший сержант Збройних сил України); «Іран у фокусі українських та ізраїльських ЗМІ: порівняльний аналіз інтонаційних патернів, акцентів і їхньої ролі у формуванні медіанаративу» (Олег Єршов, аспірант кафедри української мови ДВНЗ «Ужгородський національний університет») та ін.

Із доповіддю «Штучний інтелект у професійній діяльності викладача ЗВО України» на пленарному засіданні виступила Тетяна Симоненко, докторка педагогічних наук, професорка кафедри методики навчання, стилістики та культури української мови Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професорка-дослідниця департаменту бізнес-комунікації WU Universität (Відень, Австрія), директорка Центру українських дослідників в Австрії. Виголошена тема є міждисциплінарним дослідженням та результатом спільної роботи науковців із декількох українських університетів (Одеси, Києва, Черкас, Ізмаїлу, Івано-Франківська) і поєднує аспекти філології, педагогіки та інформаційних технологій.

Доповідачка типологізувала завдання викладачів ЗВО України, диференціювавши їх на рутинні і нерутинні; схарактеризувала можливості інструментів штучного інтелекту (ШІ) для викладачів: ChatGPT — створення навчальних матеріалів, формулювання ідей для занять, автоматизація відповідей на запитання студентів; Copilot — допомога в програмуванні та написанні текстів; Gradescope, Peergrade, PeerScholar — автоматизація оцінювання робіт студентів; Claude, Phind, Perplexity — пошук та генерація ідей, оброблення інформації; окреслила переваги використання ШІ: оптимізація часу на рутинні завдання, підвищення ефективності навчального процесу, збільшення можливостей для індивідуальної роботи зі студентами; узагальнила експериментальні результати проведеного анкетування серед 205 викладачів українських ЗВО, прокоментувала зібрані дані про сприйняття викладачами ШІ та рівень їхньої готовності до використання таких інструментів. Недоліками та викликами дослідниця вважає необхідність адаптації викладачів до нових технологій, етичні питання (використання ШІ студентами для уникнення самостійної роботи), ризик надмірної залежності від технологій.

Учасники конференції продовжили дискусію на засіданнях чотирьох секцій: «Сучасні напрями лінгвістичних та перекладознавчих досліджень», «Методичні аспекти викладання філологічних дисциплін у закладах освіти», «Різноаспектне дослідження художнього / нехудожнього дискурсу», «Сучасний медіапростір: історія, проблеми, перспективи».

Кафедру українського мовознавства і прикладної лінгвістики представляли професори Людмила Шитик, Валентина Калько, Микола Калько, доценти Галина Кочерга, Алла Таран, Тетяна Щербина, докторантка Людмила Юлдашева, аспіранти Наталія Маслюк, Ірина Омелюх, Микола Бурла, Ілля Вялков, Олексій Хуторний, Роман Кібальник.

У роботі конференції взяли участь завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна Бондаренко; викладачі кафедри слов’янської філології, зарубіжної літератури та методики навчання Лариса Корновенко, Інга Богданова, Тетяна Костюк, Ірина Омелюх, здобувачки кафедри Каріна-Софія Миколенко та Юлія Степанок.

Організаторам наукового заходу бажаємо творчого натхнення, сил і наснаги, щоб і надалі конференція сприяла формуванню наукових об’єднань учених України та зарубіжжя.

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики

Кафедра слов’янської філології, зарубіжної літератури та методики навчання