Докторка психологічних наук, доцентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Інна Лук’янець розповіла кореспондентам видання «Прочерк» про психоемоційний стан українців в умовах російського вторгнення в Україну.

У кожної п’ятої людини, що прожила травматичні події, страждає психічне здоров’я, свідчать дані ВООЗ. Ще 10% не можуть жити повноцінним життям. Найчастіші стани — депресія, тривожність, безсоння та болі у спині або шлунку. ПТСР може виникнути протягом року після події й тривати ще кілька років, підтверджують дані Національного інституту ментального здоров’я США.

Інна Кукуленко-Лук’янець розповідає, що в час повномасштабного вторгнення українці спершу переживали втому і виснаження, а тоді були звикання та адаптація.

— Бачу, в соцмережах пишуть, що не можна звикати до війни. Якби в людей не було здатності адаптуватися, то людство б не вижило. Якщо ми тут і живі, то наші бабусі-дідусі змогли вижити в їхніх історичних періодах. Тож відбувається адаптація до умов війни. Водночас треба визнати, що є і втома. Бо це триває не два-три тижні. Є виснаження. Навіть попри те, що є порівняно спокійні області в Україні, та все одно є виснаження від стресу, від війни. Ні з чим цей стрес не порівняти. У нашому персональному досвіді такого ніколи не було, — зауважує Інна Лук’янець.

Фахівчиня назвала негативні наслідки стресу: виснажена психіка, знижений імунітет, у людей можуть загострюватися хронічні хвороби:

— Якщо на початку війни це був такий собі шок, викид адреналіну, то нині рівень адреналіну знижується. І зараз люди починають хворіти. І чую, що говорять про чергову хвилю коронавірусу. Знаю, як вигорають волонтери. Вони інколи повністю віддають себе справі. Що робити? Не просто знати, що можна дозувати інформацію, а дійсно дозувати інформацію, не сидіти постійно в телефонах. Інколи мозок не може сприймати таку кількість інформації! Все ж спробуйте абстрагуватися, перемикатися. Для когось інший вид діяльності — це спорт, проведення часу з дитиною, прогулянка з домашнім улюбленцем, дрібний ремонт вдома. Хтось стрес зараз заїдає, постійно перекушуючи щось. Тут просто треба розуміти, що є ось така проблема, і вже не «гризти» себе, а дійсно перекушувати й заспокоюватися якийсь час цим. Але згодом намагатись таки обмежувати себе в їжі.

Психологиня зауважила, що зараз до неї стали звертатися більше людей для консультації. Також люди більше розлучаються, не маючи сили в умовах стресу будувати стосунки. Водночас мало не кожна друга людина зізнається, що донатить на ЗСУ.

— Це неймовірно. І це не лише в нас в країні. Це не є предметом консультацій, але люди розповідають це поза основною темою. Для більшості це вже як комунальні платежі. Це дуже надихає. До слова, вчора була клієнтка, яка повернулася з Європи. Вона розповідає, що там люди мають безплатне житло, допомогу від влади чи організацій, тож зароблені поза тим кошти надсилає на ЗСУ, вважаючи, що навіть з-за кордону треба допомогти армії.

З повною версією матеріалу можна ознайомитися на сайті видання «Прочерк»