В ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 19 травня 2026 року відбувся науково-теоретичний семінар «ШІ як інструмент у наукових дослідженнях здобувачів вищої освіти».

Подія згуртувала досвідчених і молодих лінгвістів з України та зарубіжжя: Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ, Запорізького національного університету, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Ніредьгазького університету (Угорщина), Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (Угорщина), Бакинського слов’янського університету (Азербайджан), Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща).

Семінар проходив у змішаному форматі – наживо в стінах інституту та онлайн, що дало змогу долучитися широкому колу фахівців і студентів. Відкриваючи захід, проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Олександр Спрягайло наголосив на важливості гуманітарних наук у складний період війни, а також на перспективності використання штучного інтелекту в дослідженнях із мовознавства, літературознавства, перекладознавства і фольклористики. Директорка ННІ УФСК Оксана Іванченко відзначила актуальність проблематики науково-теоретичного семінару, акцентувавши на інноваційному характері застосування інструментів у філологічних студіях. Завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Людмила Шитик наголосила на злободенності тематики наукового зібрання, мета якого — знайти баланс між тим, як користуватися перевагами цифрової епохи й водночас залишатися відповідальними й доброчесними науковцями.

На форумі обговорювали штучний інтелект не лише як модний технологійний тренд, а і як фундаментальний застосунок, що трансформує саму методологію наукових досліджень здобувачів вищої освіти. Відзначено, що ШІ відкриває перед молодими вченими широкі можливості для аналізу даних й автоматизації рутини, але водночас кидає безпрецедентні виклики академічній доброчесності, етиці та мовній культурі наукового тексту. Задекларовані доповіді окреслили широкий спектр проблем: від глобальних соціокультурних і правових норм до практичної етики, мовного аналізу й політики журналів.

З науковою доповіддю «Декларативний та регулятивний підходи до ШІ як нові суспільні норми» виступила докторка філософії, молодший науковий співробітник Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Галина Тимофєєва, наголосивши, що штучний інтелект надає дослідникам безпрецедентні можливості для самовираження, підриваючи традиційні ієрархії та монополію на знання.

Продовжила роботу семінару Марія Бойко, докторка філософії, старша викладачка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, виголосивши доповідь на тему «Цифрова компетентність молодого вченого: академічна доброчесність і відповідальна наука», у якій зазначила, що активне застосування інноваційних цифрових технологій і штучного інтелекту відкриває нові можливості для персоналізації навчання, створення інтерактивних та адаптивних освітніх середовищ, а також впровадження креативних методів дослідження.

Доповідь «Типи мовних помилок у текстах, згенерованих штучним інтелектом» виголосила Лариса Кравець, докторка філологічних наук, професорка кафедри філології Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ, зауваживши, що генеративний штучний інтелект, продукуючи зв’язні, стилістично адаптовані та, на перший погляд, осмислені тексти, істотно спростив виконання багатьох завдань, але водночас породив численні виклики, зокрема й мовознавчого характеру.

Активну участь в обговоренні взяли студенти, зокрема, Марія Вергун виступила з повідомленням «Робота із ШІ: студентська візія», а Дар’я Кисельова – «Використання ШІ: за і проти».

На завершення модераторка заходу — в. о. завідувача кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Людмила Шитик — відзначила, що ШІ — це інструмент, який уже неможливо просто заборонити чи ігнорувати.

Організований науково-теоретичний семінар став важливим майданчиком обміну знаннями, налагодженням міжнародної співпраці та підтримки україністики в усіх її аспектах, що особливо важливо в умовах сьогодення.

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики