9 липня перестало битися серце Марії Олександрівни Курченко, профспілкової діячки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Майже чверть століття Марія Олександрівна працювала у профспілковому комітеті навчального закладу, який і сама закінчила у 1968 році. Була заступником голови та головою профкому. Марія Олександрівна — справжній профспілковий лідер: відповідальна, ініціативна, активна, творча.
Профспілковий актив області шанує і поважає її, з 1995 року її обрано до складу президії обкому Профспілки працівників освіти і науки України. За досягнуті успіхи в роботі нагороджена грамотами обкому Профспілки, Федерації профспілок області, Центрального комітету профспілки працівників освіти і науки України, нагрудним знаком Федерації профспілок України «Профспілкова відзнака». Мала звання заслуженого працівника Профспілки працівників освіти і науки України.
До голови профкому йшли за допомогою, підтримкою, порадою. Завжди уважна, врівноважена, Марія Олександрівна вислуховувала, підказувала, розраджувала, співчувала, ділила горе і радість, допомагала вирішити нагальні питання, надавала консультацію. Університет став для неї другою домівкою.
Багато хороших ініціатив і справ на рахунку Марії Олександрівни. У національному університеті імені Богдана Хмельницького запроваджено укладання колективного договору, традиційними стали огляд-конкурс на кращу кімнату в гуртожитку, фестиваль студентської творчості «Від сесії до сесії…», фестиваль художньої самодіяльності співробітників, змагання команд мешканців гуртожитків «Студентські забави» до Міжнародного дня студента, дитячі новорічні ранки, «Дні першокласника», змагання «Веселі старти», літнє оздоровлення дітей працівників університету в дитячому таборі, фотовиставки робіт студентів і творча співпраця з Черкаською академією пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. А ще — участь у відкритті та діяльності санаторію-профілакторію «Едем», Дні здоров’я на університетській базі «Сокирне», організація відпочинку на березі Чорного моря.
Марія Олександрівна — чуйна мама і бабуся. Разом із чоловіком Євгенієм Івановичем вона виховала сина і доньку — Вадима і Юлію. Її гордістю були й онуки — Влад і Яна.
Донька Юлія Євгеніївна Гребенович теж пов’язала свою долю з Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького і працює викладачем.
Університетська громада сумує з приводу непоправної втрати й висловлює співчуття рідним та близьким.
Світла пам'ять про Марію Олександрівну житиме в серцях всіх, хто її знав...
Ректорат, вчена рада, профком Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького