Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Помаранчева революція та Революція Гідності — ключові події сучасного українського націєтворення» відбулася в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Її приурочили до Дня Гідності та Свободи, який Україна відзначає 21 листопада.

Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та Революція Гідності 2013-го років.

Ті, хто їх здійснили, хто, ризикуючи своїми життями, пішли на протести й вистояли, довівши світу, що Україна є незалежною демократичною державною, зібралися в ЧНУ. Більшість із них — громадські активісти, військові, волонтери, державні службовці, які продовжують працювати на благо своєї країни.

Їх привітав Третій Президент України Віктор Ющенко, представники обласної влади, місцевого самоврядування, керівництво університету, черкаське духовенство.

Розпочав пленарне засідання ректор Олександр Черевко:

— Початок XXI століття ознаменувався бойовим хрещенням України перед нинішньою вирішальною битвою з московською кабалою. Згуртувавшись проти прокремлівської влади на Майдані 2004 року й надалі, українці обрали своє майбутнє — у європейській родині — якомога далі від росії.

Визначальну роль у подіях як Помаранчевої, так і Революції Гідності відіграло молоде покоління українців. У тому числі студенти та викладачі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Боротьба триває. Багато студентів, випускників і працівників університету сьогодні перебувають у лавах ЗСУ. Вже 42 наших випускники і студенти віддали за Україну життя. Вклоняємося їхньому подвигу. 

Під композицію «Колискова» у виконанні «Фабрики музичного мистецтва "Voices"» присутні вшанували всіх загиблих у російсько-українській війні. 

Президент України 2005-2010 рр .Віктор Ющенко переконаний, що за роки після Помаранчевої революції нам вдалося стати нацією:

— Ми стали цільні, майже одним голосом говоримо, а це запорука того, що нас ніхто не переборе, що суверенітет, незалежність, воля, демократія — уже нами завойовані. І ця політика, як естафета, передається із покоління в покоління, від однієї української влади до іншої. Саме цей шлях становлення України як національного пан’європейського єдиного безпекового простору — це той порядок денний, який виписувався у 2004 році і нині поділяється суспільством. Нам вдалося прийти до одноголосного визначення наших цілей, нашої дороги, нашого покрокового плану. Ми можемо бути прикладом для багатьох європейських націй. І недарма українська нація, попри всі випробування, які випалі на її долю, нині у світі викликає здивування і захоплення.

Заступник начальника Черкаської обласної військової адміністрації Олександр Шамрай зазначив:

— Основною рушійною силою Євромайдану у Києві були молодь і студентство. 18 – 20-річні студенти за кілька місяців Майдану подорослішали на кілька років.

Революція Гідності, без сумніву, змінила країну, але вона змінила і кожного з нас. Ми навчалися брати бодай маленьку, але відповідальність, навчилися бути небайдужими, неегоїстичними. Кожен у ті буремні зимові дні намагався бути хоч чимось корисним Майдану. Кожен хотів допомагати: одні — взялися за волонтерство і цілими днями та ночами на столичному чи на місцевому Майдані готували каву чи чай, інші допомагали речами, а хтось — і сотнею гривень. Тоді молодь відчула, що це її шанс. Шанс змінити Україну, а відтак і себе, і своє майбутнє. Шанс вибороти право жити в іншій справедливій країні. Нехай не одразу, але з часом. Жити не гірше, ніж однолітки в Польщі чи в Німеччині. Ми мусили змінити країну на краще. Мета Революції Гідності — примусити владу працювати заради своїх громадян, заради кращого майбутнього.

Спогадами про революційні події поділилися Роман Сущенко, перший заступник голови Черкаської обласної ради, журналіст, бранець Кремля, Василь Кремень, президент Національної академії педагогічних наук України, академік, заступник голови Наглядової ради ЧНУ, Віталій Чепелуха, керівник громадської організації «Міжнародне об’єднання Українського козацтва», учасник революційних подій, Володимир Поліщук, професор та голова Черкаської обласної організації Національної спілки письменників України, «помаранчевий ректор» ЧНУ.

Військовослужбовець громадський діяч, волонтер та випускник Черкаського національного Роман Орищенко звернувся до учасників конференції через онлайн-зв’язок. Він зазначив:

— Ми зробили перші кроки для того, щоб Україна стала європейською державою. Ми відкинули «російську руку» та їхні спроби впливати на нашу країну. Це дуже не сподобалося в Москві, тому нам довелося відстоювати наш вибір спочатку в АТО, а потім — під час повномасштабного вторгнення. Ті, хто були на Майдані, одними з перших пішли захищати країну і в АТО, і після 24 лютого 2022 року.

Про правонаступність борців за волю України говорив науковець з Івано-Франківщини, нащадок воїна УПА, член ГО «Міжнародне об’єднання "Українське козацтво"» Михайло Ославський.

Із завершальним словом до учасників звернувся митрополит Черкаський і Чигиринський, голова Синодального управління військового духовенства Іоан. Він вручив Володимиру Поліщуку відзнаку Православної церкви України — медаль Архистратига Михаїла.

Після пленарного засідання учасники конференції мали змогу ознайомитися з тематичною книжковою та фотовиставкою, які присвятили подіям Помаранчевої та Революції Гідності.

Науковці і студенти продовжили роботу на секційних засіданнях конференції.

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького