Ровесники Незалежності — це люди, які народилися у 1991 році, й у 2026 році їм, як і незалежній Україні, виповнюється 35. Вони виросли разом із державою, здобули освіту і будують професійну кар’єру в Україні.
Покоління тих, хто народився в дев’яносто першому, виросло з відчуттям внутрішньої свободи і має загострене почуття справедливості. Ці молоді люди брали участь у Революції Гідності, захищають країну на фронті, займаються волонтерством, будують нову економіку, створюють сучасний український продукт, формують нові сенси.
Вони — носії української ідентичності, водночас відчувають себе частиною європейської спільноти. Вони мають нульову толерантність до корупції, бюрократії та авторитаризму, і це підтверджує їхня участь у двох українських революціях. Саме вони складають кістяк сучасного покоління військових, які захищають суверенітет України.
У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького своє 35-річчя відзначають 8 однолітків Незалежності України. Попри кризові періоди, пандемію та повномасштабну війну, усі вони демонструють високий рівень оптимізму щодо нашої перемоги і вірять у майбутнє України. Водночас усі вони — звичайні молоді люди зі своїми думками, переживаннями, вподобаннями і смаками. Напередодні Дня Незалежності попросили їх дати відповіді на кілька запитань для проєкту «Народжені вільними».
Артем Авраменко, викладач кафедри інформаційних технологій
1. Що для Вас особисто означає фраза «ровесник Незалежності» — це гордість, відповідальність чи просто красивий збіг обставин?
Гордість є, певна річ, звичайно, але все-таки більше цікавий факт. Живеш і бачиш — усе змінюється в країні.
2. Ваше дитинство припало на бідні 90-ті, юність — на Помаранчеву революцію, зрілість — на Революцію Гідності та війну. Яка з цих історичних подій найбільше вплинула на Ваш професійний вибір?
Помаранчева революція запам’яталася найбільше — припала на завершення мого навчання і вихід на роботу. Можна сказати, вперше я відчув такий громадський рух у політиці. До того були скандали з усуненням Кучми і арештом Тимошенко, але все те якось не так відчувалося, як Помаранчева революція.
3. Чи була у Вашому житті мить, коли ви думали про еміграцію? Що вас зупинило?
Були й не раз: то родичі звали до себе, то пропонували заробіток за кордоном, але частіше зупиняла невпевненість і можливі проблеми з переїздом. Та й насправді в Черкасах у мене жодних проблем не було, як і приводів для переїзду.
4. Якою Ви бачите Україну через 35 років, коли Ви святкуватимете свій 70-річний ювілей?
Найбільше хочеться бачити Україну без війни, звичайно. Але, на жаль, навіть без війни мені здається: якщо ми не змінимо підхід до вибору керівництва країни, то майбутнє в нас буде не дуже яскравим. Хочеться законності, адекватних цін і зарплат, хочеться вперше побачити некорумпованого політика в державі.
5. Що Ви скажете студентам на першій лекції в день нашої Перемоги?
Привітання для дітей зроблю обов’язково — що тепер зможуть жити безпечно. Але що саме казати — ще точно не вирішив. Можливо, просто запущу музику і станцюю.
Бліц-опитування:
Богдан Хмельницький чи Іван Мазепа? Богдан Хмельницький
Іван Франко чи Леся Українка? Іван Франко
Василь Стус чи Ліна Костенко? Ліна Костенко
Львів чи Одеса? Одеса
Канів чи Чигирин? Чигирин
«Динамо» чи «Шахтар»? «Динамо»
«Океан Ельзи» чи «Без обмежень»? «Океан Ельзи»
Артем Пивоваров чи Jerry Heil? Уперше почув обох)
Офлайн чи онлайн? Онлайн, якщо це про інтернет, і офлайн, якщо це про саме життя/навчання.
Україна — це країна, що ніяк не може подорослішати і взятися за розум.
Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького