Про причини, наслідки та уроки Чорнобильської катастрофи говорили сьогодні науковці та студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на засіданні круглого столу «30 років Чорнобильської трагедії».

Участь у науковій дискусії взяли заклади-партнери Черкаського національного — Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля та Черкаський державний технологічний університет, ЗОШ №19 м.Черкаси.

Розпочалося засідання із хвилини мовчання на знак пошани до Героїв Чорнобиля та постраждалих від катастрофи.

— Чорнобильська трагедія за декілька секунд змінила життя України, — звернувся до учасників перший проректор Черкаського національного Василь Мойсієнко. — Згадуючи події, акцентуємо увагу на наслідках, які спричинила катастрофа, віддаємо шану жертовності тих, хто її ліквідував ризикуючи життям. Сьогодні ж говоритимемо про те, що треба зробити, аби зменшити негативні наслідки Чорнобильської трагедії та не допустити подібного у майбутньому.

Доцент кафедри екології та агробіології ЧНУ ім. Богдана Хмельницького

Сергій Дерій повернув учасників круглого столу в минуле, показавши у своїй презентації, як сталася аварія, як боролася із катастрофою ціла країна, чого вдалося запобігти завдяки самопожертві ліквідаторів.

«Якби не уникли другого вибуху, — зазначає Сергій Іванович, — було б зруйновано навіть пів України, а Європа, швидше за все, стала б непридатною для життя».

На щастя, цього не сталося, і натепер ідеться, головним чином, про страшні результати Чорнобильської трагедії власне для України — а це понад 150 тисяч людей, які отримали велику дозу радіації, понад мільярд доларів витрат щороку, зона відчуження та багато іншого.

Про перспективи розвитку Чорнобильської зони відчуження розповіла присутнім доцент кафедри біології та біохімії ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Тетяна Мельник. Вона з іншими науковцями Черкаського національного взяли участь в обговоренні цього питання на державному рівні і внесли свої пропозиції на парламентських слуханнях «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, об’єкт «Укриття» та перспективи розвитку зони відчуження». У цих пропозиціях ішлося про створення Чорнобильського біосферного заповідника.

Про фактори, що обумовлюють стан імунної системи у мешканців територій, забруднених радіонуклідами, доповів доцент кафедри біології та біохімії ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Вадим Соколенко.

У доповіді доцента кафедри хімії та наноматеріалознавства ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Олександра Шевченка йшлося про пролонговану дію радіаційного забруднення на довкілля.

Проблеми соціального захисту постраждалих від Чорнобильської аварії висвітлив у своїй доповіді курсант Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Євген Мельник. А студентка ІІІ курсу Черкаського державного технологічного університету Людмила Шитик розповіла про використання радіоактивних речовин у сільському господарстві.

Обговорення і дискусії засвідчили: попри три десятки років, що минули з дня трагедії, тема залишається актуальною. Потреба в її обговоренні та вирішенні безлічі проблем є дотепер. Про це та багато іншого можна дізнатися із презентацій, підготовлених нашими науковцями і розміщених на сайті ЧНУ ім.Б.Хмельницького.

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького