У четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну, 24 лютого представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького взяли участь в онлайн-воркшопі «Спільне створення сценаріїв 2036 року для вищої освіти в Європі» («Future Sighting Workshop 3: Future Scenarios»), організованому в межах діяльності Європейського університетського альянсу E³UDRES².

Захід об’єднав 32 стратегів із 12 інституцій-партнерів альянсу з метою спільного осмислення можливих сценаріїв розвитку європейської вищої освіти до 2036 року. Фасилітаторкою воркшопу стала Анна Айлес — коуч із питань майбутнього для лідерів і стратегів сталого розвитку, директорка компанії «Flux Compass» (Гонконг).

До обговорення долучилися представники ЧНУ: проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності доцент Олександр Спрягайло, професорка кафедри менеджменту та державної служби Наталія Зачосова, професорка кафедри автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій Галина Луценко, начальник відділу міжнародних зв'язків Світлана Коваль, PhD, ст. викладач кафедри автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій Дар’я Тінькова.

Учасники працювали в групах над формуванням сценаріїв за трьома взаємопов’язаними тематичними вимірами:

— Цифрова / AI-трансформація × Трансформація ринку праці.

— Інтернаціоналізація та університетські альянси × Сталість.

— Навчання впродовж життя та гнучкі освітні траєкторії × Інклюзія та добробут.

Перша група зосередилася на ризиках, пов’язаних із темпами технологічних змін. Якщо цифрова трансформація та розвиток штучного інтелекту випереджатимуть здатність університетів адаптуватися, може поглибитися «розрив цифровізації» між інституціями.

Учасники наголосили на необхідності:

пришвидшення взаємного навчання між університетами;

перегляду тривалості й структури освітніх програм відповідно до нових компетентностей;

спільного створення мікрокваліфікацій з індустрією;

розроблення спільних рамок компетентностей як орієнтирів для освітніх реформ.

У межах другого сценарію учасники змоделювали «незручне майбутнє» — фрагментовану Європу, де сектори діють ізольовано, короткострокові економічні вигоди переважають над суспільним і планетарним добробутом, а університетські дипломи втрачають цінність. За такого розвитку подій скорочується фінансування, обмежується академічна мобільність, а комерційна «швидка освіта» підриває якість. Університети з інституцій трансформації ризикують перетворитися на структури виживання.

Третій сценарій стосувався навчання впродовж життя. Учасники обговорювали, чи здатні модульні освітні траєкторії, «stackable credentials» та системна підтримка добробуту забезпечити потреби різних категорій здобувачів — від випускників шкіл до людей старшого віку. Підсумували, що гнучкість — це не лише питання дизайну програм, а насамперед культурна трансформація університету. Викладачі мають практикувати навчання впродовж життя, щоб переконливо його популяризувати, а студенти — отримувати супровід для відповідального вибору освітніх траєкторій без шкоди для ментального здоров’я.

Наскрізний висновок воркшопу: рішення, які європейські університети ухвалять у найближче десятиліття — щодо альянсів, цифрових технологій, взаємодії з ринком праці та підтримки здобувачів — визначать, чи залишаться вони авторитетними суспільними інституціями, чи стануть факультативним елементом на волатильному ринку навичок. Учасники відзначили цінність методології сценарного планування для формування спільної мови ризиків, можливостей і відповідальності. Робота над сценаріями 2036 року дозволила вийти за межі звичних управлінських рамок і подивитися на майбутнє вищої освіти системно — з урахуванням регіональних і загальноєвропейських викликів.

— Для ЧНУ участь у таких стратегічних обговореннях є важливим елементом інтернаціоналізації та розвитку інституційної спроможності. Партнерство з E³UDRES² створює платформу для експериментування з новими освітніми моделями, впровадження AI-рішень, розвитку спільних компетентнісних рамок та посилення академічної мобільності, — зауважив Олександр Спрягайло. — В умовах суспільної нестабільності та глобальних трансформацій саме такі формати співпраці дозволяють університетам не лише реагувати на зміни, а й проєктувати бажане майбутнє — залишаючись драйверами розвитку регіонів і Європи загалом.

Відділ міжнародних зв'язків