Людині властиво забувати події минулого. Навіть найбільші катаклізми згодом притупляються в її пам’яті, особливо коли відбувається зміна поколінь. Але в цьому випадку сумна подія, що трапилася 26 квітня 1986 року, — це не тільки минувшина, а й сьогоднішнє та прийдешнє. Ворогом тут є не лише наслідки вибуху 4-го реактора Чорнобильської АЕС, а й колективна пам’ять, яка в умовах інформаційного суспільства стала об’єктом постійного маніпулювання людською свідомістю.
Чорнобиль — це трагедія планетарного характеру «в 300 Хіросім», до того ж фактично без терміну давності. Проте маємо розуміти, що насамперед це наша біда, з якою доведеться жити багатьом-багатьом поколінням українців.
Чорнобиль показав, настільки крихким є світ у наш час, наразі якою небезпечною є державна політика світових диктаторів, що з егоїстичних мотивів тримають суспільство, громадськість, а нерідко навіть спеціалістів у невіданні.
Перші три роки після вибуху реактора були сповнені героїзму й консолідації всього народу навколо аварії. Її ліквідація мало чим відрізнялася від подолання наслідків ядерної війни. Мужністю й самопожертвою відзначилися пожежники, енергетики, пілоти, солдати, будівельники, дозиметристи, водії, медики. Першою перемогою над ядерною стихією, яка вийшла з-під контролю, стало запобігання нового вибуху небаченої потужності.
5-серійний британсько-американський художній фільм, зрежисований Юганом Ренком, суттєво підвищує інтерес світової громадськості до Чорнобильської трагедії. Він передає біду, розпач, водночас героїзм, самовідданість і жертовність ліквідаторів. Головні герої намагаються пояснити, чому трапилася катастрофа, задля чого вступають у не менш жорстоке протистояння зі всесильним КДБ. Нічого дивуватися, що в екранізованій правді про Чорнобиль Кремль побачив «велику неправду», але тут важливі не пропагандистські війни, а правильні висновки.
Справжні масштаби трагедії ми ще не усвідомлюємо, однак очевидно: людський чинник (помилки при будівництві, безвідповідальність, байдужість, низька виробнича дисципліна) — це не лише одна з причин катастрофи, а й головний критерій її уроків. Урок Чорнобиля сьогодні, коли нова смертельна біда (Covid-19) загрожує світовій цивілізації, — навчитися жити в нових історичних реаліях. І зробити це можна лише тоді, коли адекватно збагнути й осмислити їхню сутність.
Ректорат, профспілка, студенти, професорсько-викладацький склад, увесь колектив університету засвідчують щиру повагу тим, хто 34 роки тому й надалі не шкодував себе, ліквідовуючи жахливі наслідки найбільшої екологічно-гуманітарної аварії.
Дякуємо героям-ліквідаторам, які своїм життям врятували Україну і світ!
Професор Юрій Присяжнюк