9 листопада пройде Радіодиктант національної єдності. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького долучиться до масштабного флешмобу вже всьоме.
Акцію започаткувало UA: Українське радіо 2000 року задля єднання навколо мови. Цьогоріч їй виповнюється 20 років.
Ювілейний Радіодиктант національної єдності транслюватимуть UA: Українське радіо, загальнонаціональний телеканал UA: ПЕРШИЙ, регіональні філії Суспільного, а також цифрові платформи Суспільного.
«Ми проводимо таку подію за традицією європейських суспільних мовників. Це наша велика традиція, тож обіцяємо аудиторії, що цьогоріч радіодиктант буде з більшим розмахом, ніж це було в попередні роки. Адже ми заручаємося масштабною підтримкою своїх колег — загальнонаціонального телеканалу UA: ПЕРШИЙ, регіональної теле- та радіомережі, а також цифрових платформ Суспільного», — зазначив член правління UA: Суспільне мовлення, відповідальний за платформу радіо, керівник проєкту «Радіодиктант» Дмитро Хоркін.
«Також анонсую, що тепер читати й писати текст буде не одна людина. Цього разу текст для диктанту писатиме відомий письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Малкович, а читатиме популярна акторка з філігранною дикцією (яку ми відібрали на попередньому кастингу на UA: Українське радіо) — Римма Зюбіна. Тому готуйтеся вдвадцяте писати Радіодиктант національної єдності в такій чудовій компанії», — наголосив Дмитро Хоркін.
Окрім того, до методичної роботи над Радіодиктантом національної єдності долучиться Лариса Масенко — українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія» і провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України.
Радіодиктант національної єдності — не лише нагода перевірити свою грамотність, упевнена вона. Радіодиктант — це значно більше, адже він консолідує українців навколо своєї мови.
«У минулі роки об’єднувальна місія радіодиктанту виявлялася й безпосередньо у створенні осередків його спільного написання. Їх організовували в університетських аудиторіях, інших навчальних закладах, у залах бібліотек, де поряд із відомими письменниками, митцями, науковцями, державними й культурними діячами диктант писали школярі та студенти. 2014 року Київський університет імені Бориса Грінченка встановив рекорд із наймасовішого написання радіодиктанту на одній локації. А минулого року в день проведення акції «радіодиктант» став найпопулярнішим гугл-запитом серед української інтернет-аудиторії», — зазначає науковиця.
Лариса Масенко дає також поради, як підготуватися до Радіодиктанту національної єдності.
— Слухачі UA: Українське радіо часто запитують, як підготуватися до написання диктанту. Зрозуміло, що за той час, що залишився до 9 листопада, суттєво поліпшити рівень своєї грамотності не вдасться. Успішне опанування правописних норм потребує тривалого наполегливого навчання.
Дам кілька порад тим, хто призабув певні правила й хоче поновити їх у пам’яті.
Звісно, передусім треба переглянути останню (2019 р.) редакцію «Українського правопису». Нехай вас не відлякують заявлені в анотації деякі зміни, що доповнюють та уточнюють окремі правила, — змін мало й до тексту диктанту вони не потраплять.
Варто звернутися й до вже класичної праці Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо», а також до посібника Олександра Пономарева «Культура слова: мовностилістичні поради».
Оскільки, як я помітила, перевіряючи студентські роботи, пунктуаційні помилки роблять значно частіше, ніж орфографічні, раджу освітянам і ширшій аудиторії звернути увагу на цінне видання мовознавця Зеновія Терлака «Пунктуаційний словник-довідник», що вийшло минулого року у львівському видавництві «Апріорі».
Багато слушних рекомендацій зі слововжитку й правопису містить книжка мовознавиці Катерини Городенської «Українське слово у вимірах сьогодення». Значно доповнене друге видання цього посібника вийшло 2019 року.
Видавництво «Апріорі» минулого року опублікувало ще одну цінну працю, яка поглиблює знання про особливості усного мовлення, необхідні, зокрема, для радіо- й тележурналістів. Його авторкою є Олександра Сербенська, відома своєю працею «Антисуржик». Нова книжка видатної мовознавиці має назву «Голос і звуки рідної мови».
Нехай голос і звуки рідної мови, які ми відтворимо на письмі під час звучання в ефірі радіодиктанту, об’єднають українців в усьому світі й додадуть нам сил у цей складний час великих випробувань.