Accessibility Tools

 

photo 5285145214543065815 y

12.11
2026

BKNUC Associate Professor participates in a professional seminar in the Czech Republic

Viktoriia Krasnomovets, Associate Professor at the Department of Tourism and Hotel and Restaurant Business of Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy (BKNUC), participated in a professional webinar entitled “Prevence plýtvání potravinami” (“Preventing Food Waste”), which took place in the Czech Republic.

Read more ...
10.11
2026

BKNUC student Maksym Zadorozhnii shares his experience of studying in Germany under the Erasmus+ programme

Maksym Zadorozhnii, a second-year Management student at Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy (BKNUC), has been studying at Fulda University of Applied Sciences in Germany for the past month as part of the Erasmus+ international academic mobility programme. Maksym has shared his first impressions of settling in, everyday life in Germany, and the distinctive features of the European approach to higher education.

Read more ...
07.11
2026

Integrating a Gender Perspective into Legal Education: Associate Professor Participates in Council of Europe Seminar for Eastern Partnership Countries

Tetiana Koval, Associate Professor at the Department of State and Legal Disciplines of Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy (BKNUC), participated in the Council of Europe seminar entitled “Integrating a Gender Perspective into Legal Education”.

Read more ...
06.11
2026

BKNUC management students begin their Erasmus+ programme

The Erasmus+ academic mobility programme continues to open up a wealth of opportunities for students of Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy (BKNUC), enabling them to gain international experience, develop professional skills, and discover new cultures.

Read more ...
05.11
2026

BKNUC at the E³UDRES² Autumn Summit 2026: Educational Innovation and New Opportunities for Collaboration

From 19 to 23 October, representatives of Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy (BKNUC) took part in the E³UDRES² Autumn Summit 2026, held in Riga and Valmiera, Latvia.

Read more ...
 
 
 

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького триває соціально-психологічний проєкт.

Рівно 92 дні тому росія почала повномасштабне вторгнення в Україну і змінила життя кожного українця кардинально й надовго.

Ми запропонували нашим викладачам, аспірантам, студентам, працівникам дати відповідь на чотири питання, які наразі хвилюють всіх українців.

Сьогодні  героїня нашого проєкту — представниця чи не найбільш мирної професії — заступниця директора наукової бібліотеки імені М. Максимовича  Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Вікторія Пономаренко. Але війна кардинально змінила  спосіб її життя, і це було особисте переконання прийняти рішення змінити затишні зали книгозбірні на службу в одному з підрозділів Черкаської територіальної оборони. Тож пропонуємо вашій увазі досвід Вікторії Володимирівни у спільній справі наближення перемоги українського народу над рашистськими окупантами.

— Україна чи закордон?

— Військова агресія російської федерації 24 лютого 2022 року нахабно увірвалася в життя кожного з нас і назавжди перекреслила світлі мрії й плани на майбутнє. Незворотність подій зіштовхнула нас із жахливою реальністю, яка витіснила не тільки з облич, але й з життя людей радість, посмішку, спокійний, без повітряних тривог сон, і щасливий дитячий сміх. Бажання виправити все це, не повторити ніколи знову й наштовхнуло мене на конкретні дії. Власна рішучість, розуміння, як потрібно правильно діяти в умовах війни, дозволили акумулювати свої сили й без вагань і роздумів долучитися до мобілізаційної готовності й підтримки забезпечення сил територіальної оборони м. Черкаси. Тож думок про виїзд за кордон не виникало жодного разу, оскільки відчуваю власну причетність і відповідальність за долю держави. Натомість виникало питання: а хто ж стане на захист країни, якщо всі виїдуть? Україна — надпотужне місце сили, звідки ми, українці, черпаємо живильну енергію. І в такий переломний складний час вважаю своїм обов’язком надати підтримку країні, рідним, Збройним силам України, волонтерам, нашим хлопцям, і тим, хто поруч.

— Як війна змінила ваше життя?

— Війна загартувала мій характер, волю й силу духу. Якщо раніше, ще до початку війни, я розмірковувала над реалізацією цікавих проєктів, які ми з нашою бібліотечною сім’єю втілювали в життя, шукала нові можливості для розвитку нашої книгозбірні, то в Територіальні обороні мені спочатку довелося перепрофілюватися з волонтера на завідувача їдальні, де все було нове, й де довелося готувати їжу у великих кількостях, що страшенно лякало, а згодом — на діловода однієї зі служб. Тішить душу те, що служба, до якої долучаєшся, потрібна, адже створені дружною сім'єю однодумців умови, нехай і віддалено, та все ж нагадують бійцям про домашній затишок, огортають їх турботою й теплом.

— Що Вас нині найбільше мотивує та надихає?

— Тут все дуже просто: черпаю сили з єдності українців — споконвічної та рішучої. Не вперше ми переконали увесь світ у власній могутності, згуртованості й незламності духу. А ще — любов наших жінок, дітей, людей похилого віку до наших хлопців, яку вони вкладали у кожен випечений пиріжок, тонни перемеленого запашного сала, солодощі, домашню консервацію, чи навіть звичайну питну воду… Тож це водночас і мотивує, і дає підстави вірити в непереможність нашого народу, Збройних сил України, бійців Територіальної оборони, омріяну і вистраждану перемогу! Надзвичайно надихають родина, друзі, сусіди, які підтримують, допомагають, — роблять свій важливий внесок у наближення перемоги добра над злом, світла над темрявою!

— Яку свою мрію хочете здійснити після перемоги?

— Зібрати усю родину за великим і багатим столом, подякувати за потужну допомогу, підтримку, і… за розуміння-терпіння, за вміння чекати та вірити. Це найвища цінність! Комусь ці слова видадуться простими, але не тим, хто вітав своїх дітей з Днем народження лише телефоном, зайвий раз не пригорнув до серця або просто скупо поспілкувався. Маю іще одну дитячу мрію: досхочу виспатися і побродити босоніж теплими водами могутнього Дніпра, поїхати до нашого, рідного Криму! Долучитися до відбудови країни, стати свідком її розквіту і величі; бачити усіх людей усміхненими й щасливими! А ще — здобути другу вищу освіту, яка навчить допомагати іншим.
Крокуймо, друзі, до Перемоги! Слава Україні! Героям Слава!

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького