5 червня 2026 року в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького пройшов підсумковий захід за результатами фольклорно-діалектологічної практики студентів 1 курсу навчально-наукового нституту української філології та соціальних комунікацій (освітні програми «Середня освіта (українська мова та література)» та «Філологія (українська мова та література)».

Практика відбулася з 4 по 15 травня за місцем проживання студентів — у населених пунктах Черкащини, Кіровоградщини, Рівненщини, Хмельниччини. Майбутні учителі та філологи записували матеріали за спеціальною програмою «Християнська весняно-літня календарна обрядовість: елементи двовірʼя», опитуючи родичів та сусідів старшого покоління.

На важливості збереження народознавчої інформації та її значущості для формування сучасного громадянина України акцентували увагу в. о. ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Євген Кирилюк та директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко. Підсумовуючи результати практики, керівники Наталія Ярмоленко, Ганна Мартинова та Тетяна Щербина прозвітували про виконання її завдань. Записано цінний матеріал про Благовіщення, Великий Піст, Великдень, Проводи, Юрія, Трійцю, Петрівку. Підтверджено продуктивність традиції не працювати на Благовіщення,  купатися в Чистий четвер, спостерігати, як грає сонце на Великдень. Цінні записи про перший випас худоби на Юрія, побут дітей пастушків та дитячі ігри. Важливо, що в сучасних оповідях респондентів найстаршого віку відтворено давні дохристиянські вірування. Студенти зафіксували оповіді про вулицю й вечорниці, підступність відьом тощо. Елементи двовірʼя простежили в оповідях про чудодійну силу страсної свічі, перехресну дорогу, обрядах «одіянія» на Кіровоградщині, викликання дощу в Каневі, традиції зцілюватися вранішньою росою та споруджувати гойдалки на Трійцю. Від своїх бабусь онуки записали численні прикмети, народні рецепти Великодніх та Троєцьких страв, а також псальми, обрядові та необрядові пісні.

Майбутні фольклористи й діалектологи здобули професійні навички добирати інформантів, брати грамотно інтерв’ю, створювати цікаві аудіо- та відеозаписи, вирізняти в матеріалах необхідну фольклорну й діалектологічну інформацію, спробували себе лексикографами, уклавши словнички говірки, упорядниками діалектних текстів, розробниками дидактичного забезпечення для ознайомлення учнів із діалектним розмаїттям української мови.

Родзинкою заходу стала участь у ньому керівниці канадсько-української програми з відтворення мовно-музичних діалектів України, докторки педагогічних наук, доцентки факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, голови громадського об’єднання «Центр української пісні» та «Народної філармонії», заслуженої артистка України Руслани Лоцман. Вона не тільки розповіла про особливості українського традиційного піснеспіву, але й провела зі студентами інтерактив «Упізнай пісню». Учасники заходу брали активну участь у ньому, поділилися своїми враженнями про фольклорно-діалектологічну практику, використали для повнішого представлення матеріалів інтерактивні методи і прийоми освітньої діяльності, також ознайомили учасників із окремими фрагментами записаних матеріалів та пізнавальними відео.

Підсумовуючи результати фольклорно-діалектологічної практики, студенти відзначили, наскільки важливо розширювати знання про фольклор і рідну говірку, популяризувати їх у сучасній школі.

— Фольклорно-діалектні матеріали збуджують пізнавальний інтерес, можуть стати дієвим засобом виховання в молоді любові до мови рідного краю та його традицій, уміння правильно використовувати й зберігати велике надбання — народне слово й пісню, — зазначає директорка «Музею українського рушника» професорка Наталія Ярмоленко.

ННІ української філології та соціальних комунікацій