Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького приймав 7 травня учасників ювілейної V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Археологічні дослідження на Черкащині останніх років: підсумки та перспективи». Її співорганізатором вперше став Національний університет «Києво-Могилянська академія», з яким ЧНУ нині активно співпрацює в галузі археології.

Перед початком роботи конференції відбулося урочисте відкриття першої в Україні науково-дослідної лабораторії просторової археології. Учасників конференції привітав в. о. ректора Євген Кирилюк, наголосивши на тому, що проведення цього наукового форуму в стінах Черкаського національного вже стало доброю традицією. Він підкреслив, що участь як досвідчених фахівців-археологів, так і молодих дослідників, студентів, випускників, аспірантів є свідченням тяглості розвитку археологічної науки.

— Переконаний, що результати сьогоднішніх доповідей та обговорення сприятимуть подальшому поглибленню міждисциплінарних досліджень археологічної спадщини Черкащини, зміцненню міжінституційної співпраці та впровадженню сучасних підходів у наукову й освітню практику. Бажаю всім плідної роботи та змістовних дискусій! — зазначив Євген Миколайович.

Цьогоріч конференція об’єднала у змішаному форматі 45 учасників із 18 установ: підрозділів НАН України, закладів вищої та середньої освіти, музеїв, історико-культурних заповідників, громадських організацій. Вони представили 34 доповіді широкого хронологічного і тематичного спектра, пов’язані з археологічною спадщиною Черкащини — від особливостей культур різних епох до новітніх підходів у вивченні археологічних пам’яток та артефактів. У ролі модераторів виступили директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян і завідувач Науково-дослідної лабораторії просторової археології Василь Лук’яниця.

Низка дослідників презентувала новий погляд на актуальні питання археологічної науки, пов’язані з територією Черкащини. Так, Тарас Репінський проаналізував методики опрацювання трипільського керамічного комплексу, Данило Клочко — сокири-кельти чорноліського типу, Юрій Башкатов — походження слов’янського житла, Андрій Скиба — укріплення цитаделі Пастирського городища. Валерій Мороз проінтерпретував взуттєву пряжку гунського часу зі збірки Черкаського міського археологічного музею.
У низці доповідей присутні були ознайомлені з результатами робіт польового сезону 2025 і декількох попередніх років: на трипільському поселенні-гіганті Тальянки (Едуард Овчинников), на городищі скіфського часу Черниші (Олег Білинський), на черняхівському могильнику, пізньосередньовічному Подолі й ранньомодерному цвинтарі в Черкасах (Дмитро Куштан), на поселенні руського часу Бобриця-Міст 2 (Дмитро Величко), багатошаровому поселенні Лука-Могилки (Мартін Гусак). Ярослав Кузьменко представив матеріали з розвідок на Канівщині, зокрема з нововідкритих поселень різного часу. Олександр Могилов розповів про результати перших досліджень 2026 року в Холодному Яру, до яких долучилися і студенти та викладачі ЧНУ.

Окрему увагу учасниками було зосереджено на розширенні горизонтів археології як міждисциплінарної науки та популяризації археологічної спадщини. Так, цьогоріч уперше на конференції були висвітлені проблеми археозоології (Михайло Кублій, Марк Кулик) та застосування фізичних методів для аналізу археологічних артефактів (Олександр Бугай). Василь Лук’яниця продемонстрував реконструкцію ресурсних зон трипільських поселень засобами геоінформаційних систем на підставі просторового й палеоекологічного аналізу. Дмитро Іванов представив проєкт музею-скансену з репрезентацією тяглості розвитку протягом усіх епох на базі Бучацького археологічного комплексу. Єлизавета Люта розповіла про реконструктивну складову просвітницьких заходів за напрацюваннями завідувачки сектору археології Черкаського обласного краєзнавчого музею Лариси Сиволап.

Розширення тематики доповідей, збільшення кількості учасників і залучених установ засвідчили суттєве зростання конференції за роки її проведення. Вона стала провідним майданчиком не лише для обміну досвідом та представлення результатів власних досліджень, а й для поглиблення міжінституційної співпраці та реалізації спільних проєктів задля вивчення, збереження й популяризації археологічної спадщини Черкащини.

Андрій Касян, директор ННІ міжнародних відносин, історії і філософії

Василь Лук’яниця, завідувач Науково-дослідної лабораторії просторової археології