Сьогодні святкує свій 70-річний ювілей Наталія Миколаївна Остапенко, докторка педагогічних наук, у свій час професорка кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, декан факультету української філології, проректорка з навчальної роботи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Колектив ННІ української філології та соціальних комунікацій підготував нарис про життя та діяльність Наталії Миколаївни та вітання зі знаковою датою.
А буває, ідеш по світу,
і проходить повз тебе людина
так, неначе проносить квіти
і тобі віддає половину.
Ще і стебла від рук гарячі.
Озирнешся на неї здаля
і збагнеш – на промінь багатша
стала раптом твоя земля
Ліна Костенко.
Мистецтво бути Людиною
Наталія Миколаївна Остапенко, доктор педагогічних наук, професор, народилася 20 квітня 1956 року в м. Шпола Черкаської області в сім’ї Гончаренків Миколи Амосовича та Надії Степанівни.
Після закінчення Шполянської середньої школи №1 в 1972 році Наталя вступає до Черкаського державного педагогічного інституту імені 300-річчя возз’єднання України з Росією на філологічний факультет (українське відділення), який успішно закінчила в 1978 році.
Свою трудову діяльність Наталія Миколаївна розпочала з посади вчителя-словесника Шполянської середньої школи № 5. Через пів року її було призначено заступником директора школи з позакласної та позашкільної роботи. Ключовим у її долі виявився телефонний дзвінок з Черкас. Телефонувала завідувач кафедри українського мовознавства педагогічного інституту Передрій Ганна Романівна, кураторка академічної групи, в якій навчалася колись Наталя. На кафедрі звільнилося місце старшого лаборанта. Саме ця пропозиція різко змінила всі наміри 24-річної дівчини, молодої, повної ентузіазму та молодечого запалу. Працюючи на посаді старшого лаборанта, Наталя Миколаївна вже розпочала займатися науковою роботою, їздила до Києва в Науково-дослідний інститут педагогіки та до столичних бібліотек.
У 1981 році Наталія Миколаївна стає аспіранткою Лабораторії методики навчання української мови при Науково-дослідному інституті педагогіки АПН України. Зараз ювілярка зізнається, що їй щастило в житті на доленосні зустрічі. Саме таким виявилось знайомство з Олександром Михайловичем Біляєвим — членом-кореспондентом АПН України, доктором педагогічних наук, професором, керівником кандидатської дисертації Наталії Миколаївни. Від свого наставника Наталя Миколаївна перейняла надзвичайну професійну добропорядність, яка заснована на високих моральних принципах. Перш за все потрібно в кожній людині бачити особистість, зрозуміти її прагнення й поривання, а основним важелем у будь-якій справі Наталя Миколаївна вважає добре слово, гуманне ставлення. Саме ці ідеї завжди пропагував Олександр Михайлович.
За три роки навчання в аспірантурі Наталя Миколаївна встигла зробити все: скласти кандидатські іспити, вийти заміж, народити сина Володимира, написати кандидатську дисертацію «Самостійна робота учнів на уроках української мови в 5-6 класах», яку блискуче захистила 26 червня 1986 року й здобула вчений ступінь кандидата педагогічних наук. Після закінчення аспірантури повернулась викладачем до рідної Альма-матер на кафедру української мови. З 1987 до 1996 року перебувала на посаді заступника декана спочатку філологічного факультету, а потім факультету української філології. За дев’ять років роботи в деканаті підготувала дев’ять щорічних свят — Днів факультету, про які ще й досі захоплено згадують випускники та викладачі інституту.
З 1995 до 2001 року Наталія Миколаївна очолювала кафедру методики навчання та культури української мови. Власне кажучи, за її ініціативи й утворилась ця кафедра факультету української філології. У цей період народжує другого сина Богдана і вже через кілька місяців виходить на роботу, без якої не уявляє себе.
З листопада 2001 року Наталію Миколаївну обирають на посаду декана факультету української філології, на якій перебувала до квітня 2004 року. Цей період запам’ятався колегам і студентам як час розквіту факультету: Наталія Миколаївна — декан, а Ігор Іванович Погрібний (пізніше директор Навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій, нині – голова Первинної профспілкової організації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького) — її заступник; саме за цього тандему па факультеті української філології були найвищими показники успішності та якості знань студентів; було проліцензовано дві нові престижні спеціальності — «Журналістика» та «Видавнича справа», залучено до співпраці провідних науковців у галузі журналістики, відкрито комп’ютерний клас, Лінгвістичний музей, Українознавчий центр, зроблено ремонт у Музеї рушника, в аудиторіях і коридорах факультету. Усе це лише за три роки перебування на посаді.
Чимало викладачів ННІ української філології та соціальних комунікацій вдячні Наталії Миколаївні за дорогу в світ, адже багатьом з її легкої руки та мудрого наставництва відкрились наукові шляхи.
З квітня 2004 року до вересня 2005 Наталія Миколаївна обіймала посаду проректора з навчальної роботи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. З вересня 2005 до вересня 2007 року була переведена на посаду старшого наукового співробітника кафедри методики навчання стилістики й культури української мови з метою написання докторської дисертації. Доля знову усміхнулась Наталії Миколаївні й подарувала зустріч з Любов’ю Іванівною Мацько — академіком, дійсним членом АПН України, доктором філологічних наук, професором — не лише науковицею зі світовим ім’ям, а й надзвичайно цікавою, непересічною особистістю, залюбленою в українське слово, небайдужою до проблем мовної культури в державі, суспільстві. Любов Іванівна — науковий консультант докторської дисертації Наталії Миколаївни «Теоретичні й методичні засади формування лінгводидактичної компетентності в майбутніх учителів української мови і літератури у ВНЗ». Дисертацію блискуче захищено 31 травня 2010 року.
Із 2010 до 2018 року Наталія Миколаївна — професорка кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, автор понад ста публікацій, в тому числі монографій, навчальних посібників, статей у фахових журналах. Ювілярка нагороджена Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, нагрудним знаком «Відмінник освіти України». Мабуть, найголовнішою нагородою ювілярки є вдячність її випускників, для яких вона назавжди стала еталоном професійності, людяності, порядності та неперевершеної жіночності.
На жаль, війна не оминула домівки Наталії Миколаївни, як і родин сотень тисяч українців: у 2022 році, захищаючи територіальну цілісність України від російських нелюдів, загинув Богдан, молодший син родини Остапенків. На території університетського кампусу родина полеглого воїна заклала розарій, який щодня нагадує про невмирущий подвиг Богдана, випускника ННІ економіки і права Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Нині Наталія Миколаївна на заслуженому відпочинку, допомагає родині у вихованні трьох онуків — Назара, Доброслава й Владислава. Сьогодні в прекрасній дружній сім’ї Остапенків свято: Наталії Миколаївні виповнюється 70 років. Колектив ННІ української філології та соціальних комунікацій щиро вітає ювілярку.
Шановна Наталю Миколаївно!
Поціновуючи Вашу багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток української науки й освіти, підготовку висококваліфікованих кадрів, високий професіоналізм, відданість обраній справі, активну громадянську позицію, щиро вітаємо Вас зі славним ювілеєм!
Невичерпна енергія, невтомність, мудрість, ясний розум, глибокі та всебічні наукові знання, дивовижна працелюбність і працездатність, уміння ділитися багатим досвідом — це лише невеликий перелік якостей, які Вас характеризують. Ваш життєвий шлях – це дорога яскравої і неординарної особистості, талановитого науковця, учителя вчителів, гідний приклад для багатьох поколінь. У день народження щиро бажаємо Вам добра, здоров’я, світлих мирних днів і невичерпного оптимізму. Нехай кожен день збагачує Вас новими ідеями, а душа квітне любов’ю до людей і гордістю за величне фахове покликання. Хай добром і щирістю стелиться Ваша життєва дорога, кожна мить нехай буде прекрасною, неповторною та яскравою!
Із глибокою повагою і вдячністю колектив
ННІ української філології та соціальних комунікацій