Що змушує вчорашніх випускників навчати дітей у селі, та як цифрові технології змінюють освіту там, де ще донедавна панував лише підручник, розповіли кореспонденти «18000» на прикладі історії випускниці ННІ іноземних мов Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анастасії Гедзик.

Поки статистика невблаганно свідчить про скорочення кількості учнів у сільських школах, а молодь масово обирає мегаполіси, у селах зароджується зворотний тренд. Попри відсутність чи недостатню кількість сучасного обладнання та щоденні виклики сільського побуту, молоді педагоги все ж обирають сільські школи замість престижних міських закладів.

Із коледжу — у сільську школу

Анастасії Гедзик — 24 і вона вже 5 років працює вчителькою англійської мови у Юрківському ліцеї, що в Уманському районі. Вчителювання — сімейна традиція: мама Анастасії теж педагог, і саме вона, за словами дівчини, «поставила її на педагогічний шлях».

Викладати почала ще у 19: тоді, після закінчення бакалаврату в коледжі, почала шукати роботу і почула про вакансію вчителя англійської мови в сільській школі за 100 кілометрів від її дому — і поїхала дивитись.

— Дізналася, який автобус їде, сіла і приїхала. Мене зустріла адміністрація — директор, завуч, кілька майбутніх колег. Вони допомогли з житлом у сусідньому селі і я залишилась, — розповідає Анастасія.

Одні із перших уроків Анастасії

Батьки поставились до рішення викладати в селі, а не в місті, спокійно. Мама казала: «молодець, працюй — і все вийде». Підтримка з їхнього боку, за словами Анастасії, була і є беззастережною: від мами — педагогічна порада, від тата — допомога в усьому іншому.

Своє педагогічне життя вона починала в Посухівській загальноосвітній школі як основний працівник. До Юрківського ліцею спочатку приїжджала за сумісництвом — коли тут виникла потреба у другому вчителі англійської. Згодом, коли попередня вчителька звільнилась, Анастасії запропонували основне місце.

— Ми її не шукали спеціально, — пояснює директорка школи  Людмила Дячук. — Вона прийшла до нас за сумісництвом із сусідньої Посухівки. А потім прижилась. Так буває: молоді приїжджають по вакансії і залишаються.

Діти на уроці вивчаютьслова граючи

Нині Анастасія викладає англійську в початкових класах і паралельно — у п’ятому та шостому. Крім школи, вона працює ще й вихователькою з англійської мови у двох садочках у сусідніх селах. Із 2026–2027 навчального року англійська стане в дошкільних закладах обов’язковою — і вона вже до цього готується.

Реп, квізи та ШІ: як викладають англійську в сільській школі

Коли Анастасія почала викладати англійську, рівень знань у дітей був різним. Хтось орієнтувався у словах та перекладі, розумів значення, дехто знав граматичні конструкції — але говорити боялись майже всі. Страх усного мовлення, каже вчителька, універсальний: він є і в дорослих, і в дітей.

— Іноземна мова — це велике терпіння і постійна практика. Для дітей — особливо. Тому намагаємось робити так, щоб було цікаво і не страшно, – каже вона.

Діти на уроці англійськой мови

Анастасія активно стежить за трендами в інтернеті й адаптує їх до потреб на уроках. З останніх — тренд, який не має сенсу як такого, але дуже подобається дітям — «67».

— Вони постійно повторюють його при будь‐якій нагоді. Коли потрібно відкрити сторінку 67, вони дуже захоплені, — згадує вчителька.

На уроках Анастасія Гедзик намагається використовувати різні формати. Останнім часом активно використовує реп: під музичний біт діти промовляють і запам’ятовують нові слова, розвиваючи водночас фонетичний слух. Популярні серед дітей і квізи в телефоні — учні змагаються між собою, навіть не помічаючи, що вчаться.

До кожного класу — свій підхід. Те, що спрацьовує у шостому, не завжди підходить для п’ятого. Молодші потребують більше руху й гри, старші — змагальності й технологій.

Урок англійської

— Коли англійська не лише в підручнику чи зошиті, вона відчувається зовсім інакше, — розповідає вчителька.

Із технічним забезпеченням — складніше. Анастасія каже: не вистачає такого технічного забезпечення, як принтер, ламінатор, телевізор, інтерактивна дошка для того, щоб якісно й ефективно проводити свої уроки, щоб заохочувати дітей.

— Сучасні діти народилися зі смартфоном у руках. Їм потрібні сучасні інструменти. Поки що доводиться викручуватись, — зізнається вона.

Підручник та зошит з англійської

Багато матеріалів готує вдома: друкує на власному принтері, робить презентації та створює цікавий для дітей інтерактивний матеріал, який можна було б вивести на дошку – презентації, ігри, завдання. Інтерактивна панель є в сусідньому кабінеті — у колеги. Анастасія домовляється й приходить туди, коли потрібно. Колеги не відмовляють.

Під час тривалих відключень світла вона готувалась на кілька днів наперед: друкувала наочний матеріал, продумувала завдання, які можна виконувати без електрики — словесні ігри, кросворди, пантоміму. Коли лунає повітряна тривога, клас спускається в укриття і продовжує урок там.

Анастасія Гедзик на конкурсі

Нещодавно Анастасія взяла участь у конкурсі «Оскар молодого вчителя» для педагогів Черкащини — і представила досвід використання штучного інтелекту та STEM‐методів на уроках англійської. ШІ, каже вона, справді допомагає: генерує ідеї для уроків, створює інтерактивні завдання, економить час на плануванні. Каже, що старається постійно розвиватися і робити урок для дітей цікавим, живим та інтерактивним.

Повну версію статті читайте на сайті «18000»