Викладачки кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Світлана Коваль та Людмила Солодка взяли участь у навчальних проєктах з використання штучного інтелекту.

Досвід реалізації мінігрантового проєкту «Майстерність сторителінгу» на дводенному практичному воркшопі «Використання штучного інтелекту в журналістській та академічній практиці» представила старша викладачка Світлана Коваль.   Проєкт був успішно втілений у Черкаському національному разом з ІА «Нова Доба» у 2024 році.

Воркшоп проходив 26–27 вересня 2025 року у Львові та зібрав викладачів журналістики, дослідників та медіаекспертів з України та Європи.

Захід відбувся за підтримки Чеської громадської організації «Асоціація з міжнародних питань», що реалізується за фінансової підтримки Програми Трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Окрему увагу програми було сфокусовано на темі штучного інтелекту в журналістиці. Відкрив дискусію Ярослав Чуříк, Ph.D., викладач і керівник Центру медіальних практик (CEMEP) Масарикового університету (Чехія). Він поділився досвідом викладання курсу «Лабораторія: використання штучного інтелекту в журналістиці», який має на меті навчити студентів не лише техніці роботи з AI, а й критичному аналізу результатів.

Ярослав Чуříк наголосив, що алгоритми можуть допомагати журналістам у зборі та обробці великих обсягів даних, у виявленні маніпуляцій та фейків, а також у створенні нових мультимедійних форматів. Водночас за його словами, журналіст має залишатися головним «редактором» штучного інтелекту, щоб забезпечувати якість і достовірність матеріалів.

Учасники також прослухали виступ Наталії Романишин, фахівчині зі штучного інтелекту з Texty.org.ua, яка розповіла про роль нейронних мереж у роботі медіа, ризики та обмеження ШІ, допомогу ШІ у виявленні та аналізі російської дезінформації. Аналітик Денис Губашов (Texty.org.ua) продемонстрував можливості zero-code інструментів штучного інтелекту для аналізу даних. Завершальний блок першого дня був практичним і дав змогу учасникам попрацювати з різними інструментами AI, навчитися формулювати ефективні запити (prompt engineering) та оцінювати якість результатів.

Другий день воркшопу був присвячений обговоренню практик використання штучного інтелекту у вищій освіті. Учасники ознайомилися з результатами досліджень щодо інтеграції AI у навчальні програми з журналістики, а також почули виступи викладачів із різних університетів України про використання ШІ у студентських проєктах, науковій роботі та викладанні. Окремий блок було присвячено презентації прикладів належної практики співпраці з місцевими медіа та реалізації мінігрантових ініціатив, серед яких – досвід Черкаського національного університету.

– Участь у таких воркшопах сприяє налагодженню професійних контактів та обміну найкращими практиками викладання, що відкриває нові можливості для інтеграції сучасних технологій у навчальний процес, – зауважила Світлана Коваль.

Фото Георгія Лаврича, Костянтина Родигіна.

Доцентка Людмила Солодка 23-24 вересня 2025 року взяла участь у дводенному вебсемінарі «Генерація ідей та сценаріїв з АІ: автоматизуємо творчість та масштабуємо успіх», організований Академією української преси спільно з «Фондом Фрідріха Науманна за Свободу» за підтримки Федеративної Республіки Німеччина.

На початку заходу всіх учасників привітав Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор.

— Ми постаралися зробити вебсемінар максимально простим і близьким до щоденної практики. Інструменти, про які розповіли, можна застосовувати одразу, а лектори показали лише те, що перевірили на власному досвіді у своїй роботі, — підкреслив Валерій Іванов.

Протягом двох днів Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського ОІППО та Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка ознайомили присутніх, як працювати з LLM наприкінці 2025 року, розкрили принципи, правила, домовленості, як перетворювати складні матеріали в інтерактивні презентації.

Провели огляд ШІ-інструментів для різнопланових завдань, а також практично пропрацювали точні промпти (запити), ланцюжки промптів для комплексних задач, обмеження різних моделей та розглянули, як їх обійти.

Учасники вебсемінару на власних проєктах вчилися створювати контент для навчальних цілей за допомогою ШІ-інструментів.

— Для мене особливо цінним був акцент на практичній складовій вебсемінару. Теоретичні знання про великі мовні моделі важливі, але справжня цінність полягає в освоєнні точних промптів та ланцюжків промптів для наших навчальних і професійних завдань. Це саме те, що ми маємо нести студентам: не страх перед ШІ, а навичку ефективно ним керувати, — зазначила Людмила Солодка.

 Кафедра журналістики, реклами та PR-технологій