У п’яту річницю від початку Євромайдану в Музеї української літератури в Києві відбулася презентація книги «Майдан від першої особи. Регіональний вимір» (випуск 3-й, частини 1-а та 2-а). Видання підготовлено у рамках проекту Українського інституту національної пам’яті «Майдан: усна історія».

Проект виник навесні 2014 року з метою запису та збереження усних свідчень очевидців та учасників Революції Гідності. У заході взяв участь завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького професор Віталій Масненко. Він був упорядником матеріалів, що стосувалися подій Революції Гідності на Черкащині.

Присутні на презентації мали змогу ознайомитися з достовірною реконструкцією подій місцевих майданів, адже під час Революції столиця перебувала в центрі суспільної уваги, а протестні рухи в областях — на її периферії. Заповнити цю прогалину та сформувати уявлення про Майдан як загальноукраїнське явище і покликаний збірник. До видання увійшла лише невелика частина відеозаписів інтерв’ю, які формують архів усної історії Майдану. Усні свідчення доповнені документами та світлинами, які дозволяють комплексно відтворити події цього буремного часу, показати специфіку того чи іншого регіону.

У своєму виступі Віталій Масненко зупинився на особливостях Революції Гідності на Черкащині. Зокрема, відзначив жорсткий тиск на протестувальників з боку силових структур, особливо від завезеного на територію області луганського «Беркуту», велику кількість затриманих і побитих під час силових акцій проти євромайданівців. Вказана обставина не дозволила створити в Черкасах постійно діюче наметове містечко. Намет обласного штабу національного супротиву простояв в центрі Черкас лише кілька днів і був насильно знесений міліцією. Два штурми будівлі Черкаської ОДА 23 та 27 січня 2014 року завершилися масовими арештами не тільки учасників цих подій, а й випадкових перехожих. Розгін революційного блокпоста на черкаській дамбі проводився із застосуванням вогнепальної зброї.

Суто черкаською особливістю Революції Гідності були також блокпости на трасах, які вели з півдня до Києва, в Уманському, Маньківському, Корсунь-Шевченківському, Звенигородському та інших районах, на яких зупинялися і роззброювались автобуси із «тітушками» і солдатами Внутрішніх військ.

Згадані й герої Небесної сотні — уродженці чи мешканці Черкащини: Максим Горошишин (с. Грушківка, Кам’янський район), Юрій Паращук (м. Тальне), Юрій Пасхалін (с. Носачів, Смілянський район), Андрій Саєнко (м. Сміла), Віктор Чернець (с. Подібна, Маньківський район), Віталій Смоленський (с. Фурманівка, Уманський район).

7 грудня презентація книги «Майдан від першої особи. Регіональний вимір» відбудеться у Черкасах.

ННІ історії і філософії