Випускник ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Микола Сікачина — чемпіон світу з бодибілдингу. З початком повномасштабного вторгнення він допомагав армії як волонтер, а згодом добровільно мобілізувався та нині служить на посаді інструктора.

Про свій шлях у війську Микола розповів «Суспільному».

Під керівництвом інструктора Миколи Сікачини новобранці-прикордонники відпрацьовують фізичну підготовку. За словами військового, має вчительську освіту та досвід викладання в університеті, тож підхід може знайти до кожного:

— Мобілізовані чимось схожі на студентів, не всі розуміють, що вони тут роблять. Тому їх треба певною мірою дисциплінувати, мотивувати і показувати, що вони можуть більше.

Під час навчання новобранцям важливо зрозуміти, що злагодженими діями вони можуть допомогти не лише собі, а й побратимам, розповів Микола:

— Я їм говорю — дивіться, ви звикли, що вас там дома хтось жаліє, а ви зрозумійте, що вас далі жаліти ніхто не буде. А коли ви постраждаєте через те, що ви щось не можете робити — не встигнете втекти, переміститись, або будете не ефективні і через вас може постраждати ваш побратим, то вас вже не буде кому жаліти просто на просто, бо жаліти теж втомлюються.

Свою службу Микола розпочав добровільно. Спершу, каже, його не взяли через брак досвіду, та згодом доєднався до війська на посаду інструктора.

— Я прийшов у ТЦК, пройшов комісію, привезли сюди, пройшов базову військову підготовку, і тут мене покликали на посаду інструктора, бо мій стаж та освіта дозволяють мені займатися ефективно цим процесом. Бо військовий у нас, як римський легіонер, має робити все — колоди тягати і воювати, немає того, що він не вміє, і тут треба, щоб його фізичні якості не підводили у відповідний момент, — зазначив військовий.

Як бути витривалим та дисциплінованим — це чоловік передає з власного досвіду, адже за плечима має перемогу у чемпіонаті світу з бодібілдингу та досвід тренера, розповів інструктор.

— У військовій прикладній підготовці треба все, і БК донести і в повній «екіпі» кудись добігти, і швидко переміститися. Понизитися, швидко встати і замахнутися, і кинути. Тут не так, як ми звикли вправа виконується 8-12 разів, тут треба витривалість, щоб військовий виконував завдання ефективно і впродовж тривалого часу, — розповів Микола Сікачина.

За словами інструктора, на війні немає зайвих людей. Кожен, хто може бути корисним, повинен зробити свій внесок у спільну перемогу.

— Однозначно, я дав би пораду — якщо це чоловік, і він може бути хоч чимось корисним, то звертатися до рекрутингових центрів, іти і шукати себе, будь-яким чином допомагати. Перемога — це завдання не лише президента, або ще кількох людей, якщо ми всі не вкладемося тим, чим можемо бути корисні, то її просто не буде, — додав військовий.