З нагоди 75-ої річниці вигнання нацистських окупантів із України та вшанування пам’яті полеглих воїнів колектив Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького поклав квіти до меморіального комплексу на Пагорбі Слави.

Цей день відзначається згідно з Указом президента «Про День визволення України від фашистських загарбників» від 20 жовтня 2009 року «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

Представники обласної та міської влади, ветерани війни і небайдужі містяни взяли участь в урочистій ході та покладанні квітів.

 —   Важливо пам’ятати про подвиги наших співвітчизників у роки Другої світової війни. Для кожного з нас вони є прикладом того, як захищати свою країну, що є надзвичайно важливо сьогодні, — зазначив ректор університету Олександр Черевко. За його словами, у ці дні в університеті проходять заходи патріотичного спрямування, тематичні лекції.

 Довідково: За інформацією навчально-наукового інституту історії та філософії, битва за вигнання з території України нацистських окупантів, що тривала 680 діб і складалася з низки великих операцій, у яких брали участь до половини живої сили і бойової техніки всіх діючих радянських Збройних Сил, стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацистською Німеччиною та її союзниками.

У кінці грудня 1942 року розпочалося вигнання нацистських окупантів із території України, проте тільки після 50-денної Курської битви влітку 1943 року почалося безповоротне вигнання нацистів з території України.

Вже наприкінці вересня 1943 року Радянська армія контролювала 700 км лівого берега Дніпра. Почалося форсування Дніпра радянськими військами. Увесь жовтень командування Радянської армії підтягувало резерви і накопичувало війська на правому березі Дніпра, щоб взяти штурмом побудований німцями «Східний вал». Щоб підкреслити важливість цих дій і запалити війська на бойові подвиги, Ставка Верховного Головнокомандування перейменувала Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти відповідно в 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Український фронти. Це робилося заради агітації і пропаганди.

Трагедія ж цих визвольних днів в Україні полягає в тому, що за час боїв із нацистами так звані польові військкомати мобілізували цілими селами і без всякої підготовки та без зброї кидали на багнети німців українську молодь. Стратегічної потреби в цьому не було. Просто було всьому народові продемонстровано безжальне ставлення сталінської системи до свого народу.

1944 рік став роком вигнання з українських земель нацистських окупантів — 8 жовтня 1944 року від ворога було звільнено останній населений пункт УРСР у її довоєнних межах — село Лавочне Дрогобицької області. Офіційним днем визволення України вважалося 14 жовтня 1944 року, коли відбулося урочисте засідання в Києві. А Закарпатську Україну радянські війська очистили від ворога силами 4-го Українського фронту 28 жовтня 1944 року.

Після 28 жовтня 1944 року Україна не стала вільної державою, тож термін «визволення» українські історики вважають історично некоректним. Зокрема, Інститут національної пам’яті пропонує використовувати термін «вигнання нацистських окупантів із України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників».

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького