Відкрита зустріч експерткою з ораторського мистецтва Іриною Тітовською на тему мистецтва самопрезентації відбулася в ННЦ ментального здоров’я Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Спікером пояснила учасникам зустрічі ключові принципи ефективної самопрезентації та поділилася практичними порадами щодо формування власної «візитівки», роботи з невербалікою та подолання страху публічних виступів.

Розпочала зустріч Ірина Тітовська з короткої розповіді про себе та свій професійний шлях, як стала експерткою з ораторського мистецтва. Розпочинала пані Ірина з роботи телеведучою на місцевому телеканалі. Без досвіду, без високих професійних навичок. Тому, основи ораторського мистецтва, опанувала саме на першій роботі, де навчалася дикції, інтонації, технік дихання тощо.

Після цього експертка перейшла до практичного обговорення теми самопрезентації. Вона наголосила, що коли ми представляємо себе, не важливо де, в соцмережах, під час виступів, або ж просто потрібно познайомитися з людьми, не потрібно просто узагальнити свою сферу. Є багато людей, які скажуть те саме що й ми. Тому щоб виокремитися, потрібно дати чітке розуміння аудиторії про те, чим ми будемо їй корисні.

Ірина навела зрозумілі приклади, які пояснюють певні помилки в самопрезентації. Наприклад, коли репетитор з англійської зазначає, що він готує і до першого класу, і випускників, і до вступу, і політиків англійської навчає, то в певний момент довіра до цієї людини може зникнути. Якщо спеціалізація у всіх сферах, то найімовірніше вона поверхова. Не можливо глибоко розбиратися у всіх сферах одночасно. Нам підійде та людина, яка напише: “я репетитор з англійської для туристів, тих хто хоче подорожувати”. Так клієнт, який має саме цей конкретний запит, одразу ж її знайде.

— Як же це застосувати до себе, як підписати свій інстаграм сторінку коли ми виходимо в професійне поле, як позиціювати себе, коли вас попросили виступити. Це можна робити, якщо ви чітко знаєте, що ви хочете робити для людей і які їхні проблеми ви хочете вирішувати. Не просто назва професії, а конкретно той біль, який ви хочете в житті людей вирішувати, — поділилася Ірина Тітовська.

За прикладом, поясненням і вказівками експертки, учасники змогли попрактикуватися в одному із доволі цікавих і корисних видів самопрезентації — ліфтова самопрезентація. Цей термін прийшов до нас із США. Ліфтова самопрезентація, це якомога коротший формат презентувати себе і зацікавити собою, своєю послугою, своєю компанією цю людину. Це самопрезентація за той час, поки їде ліфт. Наприклад, у великих бізнес-центрах, є можливість зустрітися з важливими, цікавими людьми, саме їдучи у ліфті. В цей момент є шанс заговорити і це є чудовою можливістю познайомитися і зарекомендувати себе.

Отже, є певна формула ліфтової презентації. Важливий елемент, це вітання, це перше, що потрібно сказати у будь-якому випадку. Друге, дуже важливо представитися в найкоротший спосіб. Спочатку ім’я, потім прізвище, є шанс, що ім’я запам’ятається краще, потім робимо мікропаузу на пів секунди, для того, щоб не злився текст. А далі називаємо ту регалію, яка максимально підходить до того, що людині може бути цікаво. Далі ми кажемо або який біль людини можемо вирішити, або чим ми можемо бути для неї цікаві.

Учасники зустрічі спробували себе в цьому виді самопрезентації. Їхня задача полягала у тому, що вони мали підійти до трьох різних людей з групи та коротко презентувати себе. Презентація складалася з таких пунктів: привіт, ім’я, хто я, який біль я можу закрити, чим я можу бути цікавим. Як для прикладу це зробила експертка:

— Привіт. Мене звати Ірина Тітовська. Я тренер з ораторського мистецтва і я можу навчити говорити чарівно.

Окрема увага була приділена невербальним сигналам: жестам, поставі, рухам і погляду. За словами експертки, саме ці деталі часто створюють перше враження ще до того, як людина встигає щось сказати.

— Невербальна мова дуже часто не менш важлива, ніж те, що ви скажете. Тому що слова можуть іти в один бік, а тіло почне говорити дещо інше.

Отже, можна виокремити кілька порад від експертки:

— Заходимо у простір з рівною поставою, не поспішаємо, не ховаємо погляд, а дивимося на людей.

— Нас можуть видавати плечі завернуті всередину, що означатиме, що вам страшно, важко, невпевнено.

— Ще одна позиція, що має не дуже ефектний вигляд. Голова висунута вперед. Краще, коли вона в одній осі з нашим хребтом. Навіть візуально це має кращий вигляд.

— Руки стиснені в замок чи незручно вивернуті. Незручна поза рук, показує, що й вам незручно.

— Спокій. Неспокійні люди часто видають свою тривогу, страх і невпевненість.

— Важливо навчитися контролювати своє тіло, навіть коли всередині вас неспокій. Щоб навчитися цього, потрібно просто почати спостерігати за собою, знімати себе на відео й потім аналізувати.

Зустріч з експерткою стала доволі цікавою і не менш корисною. Учасники дізналися, як формувати свою візитівку, який вплив на враження про нас мають невербальні сигнали та як позбутися страху перед виступом. Також, на власному досвіді спробували презентувати себе.

Автор тексту та фото: Вікторія Бондаренко, студентка 4-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій