В ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 1 квітня 2026 року відбулася гостьова лекція на тему «Котляревський у щасливий час вкраїнським словом розпочав співати…»

Її майстерно виголосив Микола Степаненко — доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України, дійсний член Національної академії вищої освіти України, заслужений діяч науки і техніки України, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, член Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, член Української національної комісії з питань правопису. Захід об’єднав викладачів і студентів, ставши важливою подією в науково-освітньому житті інституту та ще однією нагодою глибше осмислити історію української мови і літератури.

Упродовж лекції Микола Іванович висвітлив ключові етапи становлення української мови, поєднавши ґрунтовний науковий аналіз із живим словом і яскравими прикладами з української літератури та закцентувавши на художньому втіленні різних пластів мови у творах «Енеїда», «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, у поезіях Григорія Сковороди «De libertate», «Всякому городу нрав і права», «Ой ти, птичко жолтобоко» та ін. Водночас значне місце було відведене давній українській літературі: лектор звертався до «Повісті минулих літ», «Слова о полку Ігоревім», цитував «Остромирове Євангеліє», що викликало щире захоплення аудиторії та засвідчило його феноменальну пам’ять.

— Виступ Миколи Івановича запам’ятався щирою любов’ю до українського слова та глибокою ерудицією. Професор із захопленням звертався до давніх пам’яток, зокрема до «Повісті минулих літ» і «Слова о полку Ігоревім», цитував уривки напам’ять, декламував поезію і порушував питання синтаксису, лексикології, діалектології та історії літературної мови. Було відчутно його справжнє захоплення мовою і літературою, — поділилася враженнями Вікторія Матвієнко, бакалавр 1 року навчання за спеціальністю «Середня освіта» ОПП «Українська мова і література».

Живий інтерес аудиторії був підтриманий не лише глибиною змісту, а й особливою манерою викладу: лектор органічно поєднував науковість з емоційністю, що робило матеріал доступним і водночас змістовним.

– Лекція Миколи Івановича була дуже змістовною, але передусім натхненною. Особисто мені сподобалося його вміння точно й доречно цитувати твори в контексті розповіді. Загалом залишилися лише приємні та позитивні враження, — зазначив Владислав Антоненко, студент 1 курсу спеціальності «Філологія» ОП «Українська мова та література».

Звернення до класичних текстів, глибоке занурення в історію мови та увага до мовних явищ дали змогу слухачам відчути українське слово як живу й динамічну систему, що формувалася впродовж століть. Студентка 1 курсу спеціальності «Філологія» ОП «Компʼютерна лінгвістика та англійська мова» Ангеліна Пономаренко відзначила вміння лектора доступно, цікаво й змістовно подавати матеріал, утримуючи увагу аудиторії:

— Лекція дуже сподобалася, особливо захопила бездоганно грамотна й цікава подача Миколи Івановича. Ми залишилися приємно вражені.

Своїми думками поділилися і студенти третього курсу.

— Мені подобається відвідувати різноманітні заходи, тренінги, але сьогоднішня лекція особливо вразила та зачепила. Почути стільки нового й цікавого про нашу рідну українську мову — це насамперед унікальний досвід, особливо з вуст такого компетентного фахівця, як Микола Іванович. Я почерпнула для себе дуже багато корисної інформації. Найбільше відгукується в душі те, що ще Тарас Шевченко у «Кобзарі» використав понад 10 тисяч українських слів, — і це неабияк вражає. Іван Котляревський в «Енеїді» наче передбачав події, що відбуваються нині в Україні, як «наші» ворожі сусіди знищують нас, нашу культуру, мову та суспільство. Хоч, на жаль, це ніяке не передбачення, а болісне теперішнє та минуле. Покалічити долі народу можна, але зламати повністю наш дух не вдасться, це ми доводимо не одне сторіччя. У нас є мова, а мова – це не лише слова чи реалізація комунікативної функції, а також національна зброя і виокремлення свого, унікального серед іншого, — зауважила Іванна Душка, здобувачка спеціальності «Середня освіта» ОПП «Українська мова і література та англійська мова».

— На сьогоднішній лекції я переконалася в тому, що революції в культурі зрідка постають як революції в момент скоєння. Котляревський не проголошував маніфестів і не закликав до мовної реформи. Він просто написав свої твори так, як говорили довкола нього, і тим самим зробив щось неймовірне: показав, що ця мова здатна бути носієм літератури. На мій погляд, головний посил полягає в тому, що Котляревський не стільки мовознавець, як певною мірою психолог, адже аби мова стала літературною, треба спочатку повірити, що вона цього варта. Щиро вдячна Миколі Івановичу за неймовірно цікаву за змістом і способом викладу лекцію, — поділилася своїми думками Валентина Кучінова, здобувачка спеціальності «Філологія» ОП «Українська мова та література».

– Мені дуже сподобалася гостьова лекція Миколи Івановича — чудового оратора та фахівця, який зачарував вишуканим мовленням, умінням синтезувати інформацію про наших видатних письменників, таких як Іван Вишенський, Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Тарас Шевченко. Вражає те, який у нього великий словниковий запас! Микола Іванович дуже багато всього знає, його неймовірно цікаво слухати, — зазначила Катерина Колінець, здобувачка спеціальності «Середня освіта» ОПП «Українська мова і література».

Про свої емоції від відвіданого заходу розповіла Анастасія Зіменко, здобувачка спеціальності «Середня освіта» ОПП «Українська мова і література та англійська мова»:
– Сьогодні я мала чудову нагоду відвідати гостьову лекцію неймовірного науковця Миколи Івановича Степаненка, присвячену постаті Івана Котляревського. Особливо хочу відзначити ораторське мистецтво та саму особистість Миколи Івановича. Він — справді неперевершений лектор, якого слухаєш із величезним захопленням та інтересом від першої до останньої хвилини. Його багата й мелодійна мова ллється вільно, а складні філологічні чи історичні факти він подає настільки доступно й захопливо, що час минає абсолютно непомітно. Викладача можна й хотілося слухати годинами. Та найбільше мене вразила енергетика Миколи Івановича. Він справляє враження надзвичайно світлої, мудрої, теплої та щирої людини. Від нього буквально віє неймовірною любов’ю до своєї справи. Професор не просто викладав матеріал, а наче ділився частинкою своєї душі. Я щиро вдячна за можливість бути присутньою на цій лекції. Такі зустрічі не лише збагачують професійно та розширюють світогляд, але й залишають по собі дуже теплий післясмак. Після лекції з’явилося непереборне бажання не лише перечитати твори Котляревського, а й частіше слухати таких крутих, закоханих у свою справу людей, як Микола Іванович Степаненко.

Проведена гостьова лекція засвідчила важливість подібних науково-освітніх заходів для формування професійного світогляду студентів і поглиблення їхнього інтересу до української мови та літератури, адже саме такі зустрічі поєднують знання, натхнення та живий академічний діалог.

Софія Вдовіна, студентка 1 курсу спеціальності «Філологія» ОП «Українська мова та література»

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики