Обговорити проєкт Українського правопису як стандарту державної мови й подати пропозиції щодо редакційно-технічних виправлень до отриманого тексту зібралися на спільне засідання науковці кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики та кафедри методики навчання, стилістики і культури української мови Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького  12 лютого 2026 року.

На засідання були запрошені директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко та здобувачки 3 курсу спеціальності Середня освіта (українська мова і література).

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», підпункту 1 пункту 4 Положення про Національну комісію зі стандартів державної мови, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 2019 року № 911, Порядку напрацювання, затвердження, уведення в дію, перегляду стандартів державної мови та внесення змін до них, затвердженого рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 16 листопада 2023 року № 421, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2023 року за № 2107/41163, на виконання постанови Верховної Ради України від 15 січня 2026 року № 4764-ІХ «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави», Національна комісія зі стандартів державної мови надіслала проєкт відповідної редакції тексту Українського правопису як стандарту державної мови із внесеними редакційно-технічними виправленнями до нього для надання висновків і (за наявності) пропозицій.

Текст проєкту Українського правопису був розподілений для опрацювання між викладачами кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики та кафедри методики навчання, стилістики і культури української мови.

На спільному засіданні ухвалено надати такі загальні рекомендації:

1. Відредагувати текст проєкту Українського правопису як стандарту державної мови відповідно до мовних норм і технічних вимог (див. конкретні пропозиції в таблиці за посиланням). Особливу увагу звернути на дотримання граматичних норм (уживання активних конструкцій, дотримання правил керування тощо).

2. Проілюструвати окремі теоретичні положення прикладами (де вони відсутні).

3. Чіткіше сформулювати деякі правила (особливо пунктуаційні), зважаючи на те, що правопис призначений не лише для лінгвістів, а й для всіх пересічних громадян. Окремі правила можна подати у вигляді схем (наприклад, розділові знаки в реченнях із прямою мовою, однорідними членами).

4. Переглянути доцільність варіантних форм, оскільки варіантність розхитує норму, що ускладнює вивчення мови.

5. Оновити ілюстративний матеріал, додати приклади із сучасної української літератури.

6. Розширити перелік складних слів з іншомовними компонентами, оскільки нечіткість визначених критеріїв написання запозичених складників, поява нових (не зафіксованих у правописі та в більшості лексикографійних праць) слів для позначення суспільних реалій, випадки аналогії з іншими лексемами, лексикографійне закріплення написань за чинними до введення новацій 2019 року правилами спричинюють труднощі правопису багатьох слів.

7. Увідповіднити правила та примітки.

8. Уніфікувати рубрикацію текстового матеріалу проєкту Українського правопису як стандарту державної мови (див. «Український правопис» 2019 року, де логічніше структурування). З огляду на наявність кількох речень та приміток у рубриці, бажано застосувати нумерацію, що відповідає середньому рівню членування: арабські цифри з крапкою, речення після них із великої літери, а в кінці крапка. Варто повернути нумерацію, що відповідає найвищому рівню членування (римські цифри). Прибрати нумерацію на кшталт 1.5), оскільки не може бути дужка після наступної цифри, нормативно вживати 5.1. і далі писати з великої літери, а в кінці рубрики ставити крапку (див. § 168).

9. Демонструвати на практиці представлені в правописі правила вживання зовнішніх і внутрішніх дужок, правила чергування у / в, і / й, з / із / зі та ін.

Конкретні пропозиції, представлені у формі порівняльної таблиці, та загальний висновок будуть надіслані Національній комісії зі стандартів державної мови.

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики

Кафедра методики навчання, стилістики і культури української мови