Танцюристки з Черкас зайняли весь п’єдестал переможців на світовому чемпіонаті в Чехії

Сьогодні танець уже не є тільки мовою тіла чи засобом комунікації. У нинішніх реаліях цей вид мистецтва межує зі спортом і значно посилив свої культурні й соціальні впливи, а в умовах війни — є ще одним способом заявити про Україну на міжнародній арені.

Таку місію на чемпіонаті «World of Dance Prague» у Чехії 7 червня виконували танцюристки з Черкас — Анастасія Казанджій, Софія Захаренко, Вікторія Демиденко й Дар’я Мороз. Анастасія Казанджій — студентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, У ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Анастасія здобуває спеціальність «Хореографія». 
Вона разом зі ще двома танцюристками зайняли весь переможний п’єдестал, залишивши позаду 34 учасниць з Італії, Німеччини, Нідерландів, Угорщини, Чехії, Польщі, Молдови й України.

Журналісти видання «Нова доба» розповіли про це у своєму матеріалі.

Безперервна підготовка

Попри те, що чемпіонат у Празі тривав лише один день, підготовка до нього вимагала тривалої наполегливої праці. Чемпіонка змагань Анастасія Казанджій зізнається: до таких турнірів неможливо підготуватися за декілька місяців.

— Для мене підготовка до таких змагань розпочалася ще з першого дня, коли я ступила на поріг танцювальної зали. Це важка праця впродовж багатьох років — удосконалення себе та свого руху. А ще до таких подій треба готуватися не тільки фізично, а й морально, — запевняє Анастасія.

Її тренерка, викладачка ЧНУ Катерина Нашкородова каже, що танцівник не тренується до конкретного змагання — він у підготовці постійно.

— У нашій студії не буває окремого «етапу підготовки», — пояснює Катерина Нашкородова, викладачка хореографії в Черкаському національному університеті й засновниця приватної танцювальної студії в Черкасах. — Ми беремо участь у сезоні конкурсів і завжди перебуваємо в тонусі. Аби виступити добре в Празі, ми «обкатували» номери на інших конкурсах, зокрема на Global Talent у Києві. Постійна практика — це наш шлях.

Та попри системну підготовку, чемпіонат у Чехії мав особливе значення. Для Анастасії це був не просто конкурс — це була нагода гідно представити Україну, показати власний стиль і творчий почерк.

На чемпіонаті Анастасія виступала з власною хореографією. В основі її переможного танцю — комедійний образ. Тоді як більшість учасників працюють з драматичними або філософськими темами, вибір черкаської танцюристки видавався ризикованим.

— Я боялась, що моя робота буде «не в форматі», — згадує Анастасія. — Усі — з серйозними концептами, а я — з гумором. Але моя тренерка сказала: «Ти не маєш підходити під шаблони, покажи свій стиль! Не всі можуть якісно передати комедію, а ти можеш». І це було найкраще рішення.

Її номер став яскравою противагою загальному настрою конкурсу — і запам’ятався. Саме щирість, нестандартність і впевненість у собі дали дівчині перше місце. Грошовий приз вона планує інвестувати у свій подальший розвиток.

Попри шалену конкуренцію, каже Настя, змагання за кордоном приносять їй не напругу, а радість:

— На таких конкурсах нереальна атмосфера та енергетика! Усі один одного підтримують та вітають з перемогою — навіть якщо ви незнайомі. На жаль, цього дуже не вистачає на українських чемпіонатах…

Танцювальне виховання — від болю до натхнення

Анастасія Казанджій — не просто танцівниця. Вона — тренерка, студентка двох університетів, волонтерка і художниця. У її щоденному графіку — репетиції, викладання, навчання й творчість.

Свою кар’єру вона почала з хіп-хопу, диско, слоу і джаз-фанку, але згодом відкрила для себе модерн, контемпорарі та імпровізацію. Саме ці стилі дозволили їй висловлювати емоції без слів і ставати багаторазовою чемпіонкою України та переможницею престижних міжнародних конкурсів.

У підлітковому віці Анастасія пережила важкий період: через стан здоров’я лікарі заборонили їй тренуватися. Але тоді почався новий етап — тренерський. І тепер вона не уявляє себе без цієї справи.

— Діти – це моє натхнення. Вони дають мені сил іти далі, розвиватися, не зупинятися на досягненому. Зараз у мене чотири групи учнів — є і дошкільнята, і підлітки, — каже Настя. — І вони вже виступають на змаганнях. Але найважливіше — я вчу їх любити танець, а не лише вигравати.

Попри проблеми зі здоров’ям, Анастасія намагається танцювати щодня. Не маючи змоги відвідувати повноцінні тренування, дівчина компенсує це практичними парами в університеті й заняттями зі своїми учнями в приватній студії. Крім того, вона регулярно відвідує майстеркласи танцювальних педагогів.

Катерина Нашкородова пишається досягненнями своєї учениці і на змаганнях, й у викладанні:

— Настя — поцілована богом, — каже її тренерка. — У ній склалося все: і талант, і працездатність, і характер. Я дивлюся, як вона ставить номери своїм дітям, як мислить про мистецтво, і розумію — це справжній хореограф, не просто танцівник.

Для Анастасії танець — не лише змагання, а ще й спосіб змінювати світ. Вона є учасницею благодійних пластичних вистав, на яких збирають кошти на ЗСУ — «Karma», «Humanities», «З попелу» та «Ноктюрн». Вона впевнена: мистецтво має силу впливу, і саме зараз ця сила потрібна Україні.

Тренер — наставник, підтримка і конкурент

Усі учасниці чемпіонату мають сильну підтримку з боку своїх наставників. Тренерки танцюристок Катерина Нашкородова, Анна Гасіч, Єлизавета Волошина говорять про своїх учениць із великою гордістю.

На змаганнях у Чехії вони виконували важливу роль — підтримували своїх учасниць. За словами Катерини Нашкородової, її підопічним важливо розуміти, що за ними хтось є: люди, які підтримують, коли щось не виходить, додають віри в себе.

— На цьому чемпіонаті все так і було: Настя виступала з власною хореографією і радилася зі мною щодо вибору музики, щодо постановки самого номеру й костюма… Моє завдання було — направити, дати пораду, коли мене про це просили, бо, врешті, вона вже доросла танцівниця. Уже зараз мій вплив на неї дещо менший, хоча я формувала її як танцівницю з 10 років. Увесь час була поряд, раділа успіхам своєї учениці, і зараз дуже щаслива, що Настя може досягати таких вершин, — каже пані Нашкородова.

Сама ж тренерка на цих змаганнях зірвала голос, уболіваючи за своїх дівчат.

Повернулися додому черкаські танцівниці в піднесеному настрої, хоча насправді поїздка до Праги не лише подарувала позитивні емоції, але й виснажила учасниць і їхніх тренерок.

Танцюриста ноги годують?

Черкаські танцюристки впевнені: і юним учасницям, і їхнім хореографам дуже важливо отримувати досвід не лише у своєму місті чи країні, а й за кордоном. Однак зараз, в умовах війни, дуже важко добиратися на міжнародні змагання.

Тренерка Катерина Нашкородова розповідає, що організація самої поїздки до Праги була чи не найважчим етапом чемпіонату. Спершу вона й підопічні до останнього думали, що не потраплять на ці змагання: не складалося з датами через інші заплановані події, потім мали проблеми з бронюванням житла, казуси в дорозі…

Усе це — за власний кошт учасниць, їхніх батьків і тренерів. Торік колектив Катерини Нашкородової брав участь у чемпіонаті «World of Dance Ukraine» у Києві і виборов право виступати у суперфіналі США. Тоді звернулися до місцевої влади з проханням про фінансування, бо такі витрати для черкаських танцівниць — величезні. Але отримали відмову: «на ці змагання коштів у місцевому бюджеті не передбачили», тож представляти Україну на «World of Dance» в Лос-Анджелесі черкаська команда поїхала за власний кошт і завдяки пожертвам небайдужих людей.

— Звісно, нас підтримують у ЧНУ імені Б. Хмельницького: я там викладаю, а Настя навчається на хореографку. Тож завжди ідуть назустріч, коли просимо допомогти із залами для тренувань абощо. Взагалі це круто, що нарешті в Черкасах є хореографічний напрямок на базі університету, і тепер можна навчатися танців у нас, нікуди не їхати. Але, звісно, хотілося б більше уваги до танцювальних ініціатив і всіляких конкурсів, більше підтримки мистецтва на державному рівні, — каже Катерина Нашкородова.

За її словами, дуже приємно вигравати на таких престижних танцювальних подіях, де збираються достойні конкуренти, бути поряд із такими танцівниками на одній сцені — це вже «вау». При цьому українські танцюристки — доволі сильні учасниці і часто мають вищий рівень підготовки, ніж представниці з Європи. Доказом того, зокрема, є і нещодавні три призові місця черкащанок на празькому чемпіонаті. До слова, 4 і 5 місця на цих змаганнях у Чехії вибороли танцюристки з України, одна з них представляла європейську країну. Тож маємо це цінувати й заохочувати.

Довідково:

Конкурс «World of Dance Prague» — це міжнародний танцювальний чемпіонат, що є частиною глобального проєкту World of Dance, заснованого у США 2008 року. Змагання охоплюють понад 25 країн світу, включаючи США, Канаду, Південну Корею, Японію, Францію, Німеччину, Чехію й інші. Платформа об’єднує найкращих танцівників та команди, популяризує вуличні, сучасні та естрадні танцювальні стилі і надає молодим виконавцям шанс виступити на світовій арені.

Джерело: «Нова доба»